Баррі Фіцджеральд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фіцджеральд.

Баррі Фіцджеральд (англ. Barry Fitzgerald, справжнє ім'я — Вільям Джозеф Шилдс, англ. William Joseph Shields; 10 березня 1888(18880310), Дублін — 14 січня 1961) — ірландський актор, лауреат премії «Оскар».

Баррі Фіцджеральд Barry Fitzgerald
Ім'я при народженні	Вільям Джозеф Шилдс (William Joseph Shields)
Народився	10 березня 1888(1888-03-10)[1][2][…]  Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство
Помер	14 січня 1961(1961-01-14)[2][3][4] (72 роки)  Дублін, Ірландія  інфаркт міокарда
Поховання	Deans Grange Cemeteryd
Громадянство	Ірландія
Діяльність	актор театру, кіноактор, актор
Alma mater	Skerry's Colleged
Роки діяльності	1924—1961
Брати / сестри	Arthur Shieldsd
IMDb	nm0280178
Нагороди та премії
«Оскар», «Золотий глобус» (1945)
Баррі Фіцджеральд Barry Fitzgerald у Вікісховищі

Біографія

Баррі Фіцджеральд, уроджений Вільям Джозеф Шилдс, народився в районі Портобелло у Дубліні, Ірландія. Він був старшим братом ірландського актора Артура Шилдса. Перш ніж піти працювати у Державну службу, вступив до коледжу Скеррі (Skerry's College) у Дубліні, одночасно працюючи в Театрі Абатства. У 1929 році залишив Державну службу та повністю перейшов на акторську роботу. Був короткий час сусідом по кімнаті відомого ірландського драматурга Шона О'Кейсі. Зіграв в п'єсах О'Кейсі «Юнона та павич» та «Срібна Тессі» («The Silver Tassie»), що була написана спеціально для Фіцджеральда.

У 1936 році Фіцджеральд зіграв в картині Джона Форда «Великий Ківш та зірки» («The Plough and the Stars»). Він зробив успішну голлівудську кар'єру в таких фільмах, як «Довгий шлях додому» (1940), «Як зелена була моя долина» (1941), «І не залишилось нікого» (1945), «Оголене місто» (1948) та «Тиха людина» (1952).

У 1945 році за роль отця Фіцджіббона в картині «Йти своїм шляхом» актор висувався одразу в двох номінаціях премії «Оскар», як найкращий актор та найкращий актор другого плану. Фіцджеральд здобув нагороду в номінації найкращий актор другого плану. В цій же номінації актор отримав «Золотого глобуса».

У 1959 році Фіцджеральд повернувся в Дублін. Тут він помер 14 січня 1961 року.

За внесок в кіноіндустрію та внесок у розвиток телебачення, актор вшанований двома зірками на Голлівудській Алеї Слави.

Фільмографія

Будинок у Дубліні, в якому народився Баррі Фіцджеральд.

Юнона та павич (1930) Великий Ківш та зірки (1936) Відплив (1937) Виховання малюка (1938) Чотири чоловіки і прохач (1938) Марія Антуанетта (1938) (не вказаний в титрах) Світанковий патруль Тихоокеанський лайнер (1939) The Saint Strikes Back (1939) Full Confession (1939) Довгий шлях додому (1940) Морський вовк (1941) Як зелена була моя долина (1941) Секретний скарб Тарзана (1941) Дивовижна місіс Голлідей (1943) Корвет K-225 (1943) Йти своїм шляхом (1944) Тільки самотнє серце (1944) Запальна білявка (1945) І не залишилося нікого (1945)

The Stork Club (1945) За два роки до щогли (1946) Каліфорнія (1947) Легко прийшло, легко пішло (1947) Ласкаво просимо, незнайомцю (1947) Оголене місто (1948) The Sainted Sisters (1948) Мільйони міс Тетлок (1948) Полудень (1949) Історія Фаворита (1949) Станція Юніон (1950) Срібне місто (1951) Ha da venì... don Calogero! (1952) Тиха людина (1952) Happy Ever After (1954) Весільний сніданок (1956) Руні (1958) Молодчинка (1959) Cradle of Genius (1961)

Цікаві факти

• Захоплюючись в житті гольфом, Фіцджеральд на одному зі своїх тренувань відбив голову власній нагороді «Оскар» (через брак металу під час Другої світової війни статуетку виготовляли з гіпсу).