Барсакельмес

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барсакельмес (значення).

Барсакельме́с^[1][2], Барса́-Кельме́с^[3] (каз. Барсакелмес — «підеш, не повернешся»^[4]) — колишній низинний острів на північному заході Аральського моря^[4][5], нині урочище Аральського району Кизилординської області Казахстану. Лежить за 180 км на південний захід від міста Аральськ, за 20 км на південний схід від півострова Куланди. Наприкінці 1960-х років площа острова становила 133 км²^[4][6], 23 км у довжину і 7 км у найширшому (південному) місці.

Барсакельмес
«Намет експедиції на острові Барса-Кільмес», Тарас Шевченко, 1848 рік
Карта Острів на карті Аральського моря 1853 року
Острів на карті Аральського моря 1853 року
Географія
45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д.
Місцерозташування	Аральське море
Акваторія	Аральське море
Площа	—  км²
Найвища точка	5 м
Країна
Казахстан
Регіон	Кизилординська область
Адм. одиниця	Кизилординська область
Населення	—
Барсакельмес Барсакельмес (Казахстан)
Барсакельмес у Вікісховищі

Природа

Складений головним чином глинами, пісковиками і мергелями^[5]. 1997 року Барсакельмес перетворився на півострів, на початку 2000-х його розміри становили 40 на 16 км. Влітку 2009 року в зв'язку з висиханням східної частини Великого Аралу півострів повністю став частиною суходолу. У період заводнення Великого Аралу 2010—2014 років знов був півостровом.

Рельєф південної частини урочища представляє собою піднесене плато. Найвища точка — гора Чайка (113 м)^[5]. Північна частина — полого-хвиляста рівнина, пересічена долинами тимчасових водотоків.

Клімат помірний різко континентальний, сухий (середньорічна кількість опадів 128 мм). Середня температура повітря в липні +26 °C (абсолютний максимум +44 °C). Середня температура січня -13 °C (абсолютний мінімум -36 °C).

Ґрунти представлені сіроземами і буроземами, місцями піски, такири і солончаки^[5]. У межах висохлого дна моря — маршові і приморські солончаки.

Рослинність пустельна^[5].

На території Барсакельмесу було створено державний сайгачий заповідник^[5].

У культурі

Живопис

Тарас Шевченко побував тут під час Аральської експедиції 7—8 серпня 1848 року. Результатом відвідування острова стали малюнки «Намет експедиції на острові Барса-Кільмес» і «Барса-Кільмес». У безпосередній близькості від нього екіпаж шхуни «Костянтин» пережив величезної сили бурю, яка тривала близько трьох діб^[7].

Кінематограф

Під назвою Барсай-Гельмес, з перекладом: «піти й не повернутися», острів згадується у комедійному фільмі «Мрії ідіота», знятому Василем Пічулом 1993 року за мотивами роману «Золоте теля» Іллі Ільфа і Євгена Петрова. На цей острів у фільмі збігає Корейко.

Література

На острові відбуваються основні події повісті Бориса Лавреньова «Сорок перший», написаної 1924 року^[8].

Дія роману казахстанського письменника Бекнура Кісікова «Я тебе… more» вся дія відбувається на острові Барсакельмес посередині Аральського моря^[9].

Острів дав назву роману-трилогії узбецького письменника Джонрида Абдуллаханова.

Містика

Острів відомий публікаціями в радянській пресі, в яких він пов'язується зі спостереженнями доісторичних ящерів^[a][10], висадкою групи НЛО, порушеннями плину часу. Ці міські легенди про острів є розіграшем журналістів і публіцистів, в яких брав участь і письменник-фантаст Сергій Лук'яненко^[11].

За однією з легенд, наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на острові жив чоловік на ім'я Абдразак. Якого привезла туди рідня, відразу після того, як тут з'явився перший загадковий літаючий об'єкт — «лінза». Від цього об'єкта він нібито отримував інформацію через видіння^[12].

Див. також

• Барсакельмеський заповідник
• Острів Відродження

Примітки

1. Публікація в казахстанській газеті «Ленінська зміна» наприкінці 1950-х років.