Бартоломей Солозницький

Бартоломей Солозницький (із Солечників; лат. Bartholomaeus de Soloznyki, лит. Baltramiẽjus Šalčininkietis, пол. Bartłomiej z Solecznik, Bartłomiej Soloznicki; пом. в околі 1512) — латинський єпископ київський, настановлений папою Олександром VI 25 травня 1495 року. Став, ачей, першим, хто обійняв кафедру з лав крихітного місцевого кліру, завдячуючи, мабуть, цим вел. кн. Олександру Ягеллончикові.

За припущенням історика Юозаса Тумеліса^[lt], він належав до литовського роду Монтовтів, який володів землями, зокрема на Київщині та Волині. Про освіту або ж його попереднє душпастирство знано обмаль, у кожному разі його ім'я не віднаходиться в метриках студентів Краківського університету.

Понтифік призволив Солозницькому рукоположитися в Польщі, однак ще під 1498 р. той зринає у статусі електа, позаяк так й не виконав доти обіцянки сплатити servitium commune et minutum. 12 травня 1499 Бартоломея — вже як члена господарської ради великого князя — було зазначено другим після Войтеха Табора^[pl] свідком документа Петра Монтигердовича, маршалка ВКЛ. Рахунки київських ключників за 1496 та 1499 рр. фіксують пожалування біскупу і католицьким канонікам медової данини.

Польський дослідник Криштоф Прокоп висловив здогад, що ієрарх міг, принаймні деякий час, жительствувати у Вільні. Помер він коло 1512 року, оскільки з провізії Яна Филиповича, його наступника, від 4 липня 1520 відомо, іж дотіль кафедра вакувала 8 літ.

Джерела

• Tumelis, Juozas. Baltramiejus Šalčininkietis. Visuotinė lietuvių enciklopedija.
• Trajdos, Tadeusz M. (2022). Catholic diocese in Kiev and Dominicans of Kiev in 14th and 15th (PDF). Nasza Przeszłość. 137 (2): 58—59.
• Prokop, Krzysztof Rafał (2003). Biskupi kijowscy obrządku łacińskiego XIV—XVIII w. Szkice biograficzne (PDF). Biały Dunajec–Ostróg: Ośrodek «Wołanie z Wołynia». с. 32-34.