Бартоломей Солозницький

Бартоломей Солозницький (із Солечників; лат. Bartholomaeus de Soloznyki, лит. Baltramiẽjus Šalčininkietis, пол. Bartłomiej z Solecznik, Bartłomiej Soloznicki; пом. в околі 1512) — латинський єпископ київський, настановлений папою Олександром VI 25 травня 1495 року. Став, ачей, першим ординарієм, хто обійняв кафедру із лав крихітного місцевого кліру завдячуючи, либонь, цим вел. кн. Олександру Ягеллончику.

За припущенням історика Юозаса Тумеліса^[lt], він належав до литовського роду Монтовтів, який володів землями, зокрема на Київщині та Волині. Про освіту або ж його попереднє душпастирство знано обмаль, у кожному разі його ім'я не віднаходиться в метриках студентів Краківського університету.

Понтифік призволив Солозницькому рукоположитися в Польщі, однак ще під 1498 р. той зринає у статусі електа, позаяк так й не виконав доти обіцянки сплатити servitium commune et minutum. 12 травня 1499 Бартоломея — вже як члена господарської ради великого князя — було зазначено другим після Войтеха Табора^[pl] свідком документа Петра Монтигердовича, маршалка ВКЛ. Рахунки київських ключників за 1496 та 1499 рр. фіксують пожалування біскупу і католицьким канонікам медової данини.

Польський дослідник Криштоф Прокоп висловив здогад, що ієрарх міг, принаймні деякий час, жительствувати у Вільні. Помер він коло 1512 року, оскільки з провізії Яна Филиповича, його наступника, від 4 липня 1520 відомо, іж дотіль кафедра вакувала 8 літ.

Джерела

• Tumelis, Juozas. Baltramiejus Šalčininkietis. Visuotinė lietuvių enciklopedija.
• Trajdos, Tadeusz M. (2022). Catholic diocese in Kiev and Dominicans of Kiev in 14th and 15th (PDF). Nasza Przeszłość. 137 (2): 58—59.
• Prokop, Krzysztof Rafał (2003). Biskupi kijowscy obrządku łacińskiego XIV—XVIII w. Szkice biograficzne (PDF). Biały Dunajec–Ostróg: Ośrodek «Wołanie z Wołynia». с. 32-34.