Бартоломео Манфреді

Бартоломео Манфреді (італ. Bartolomeo Manfredi, 25 серпня 1582 — 12 грудня 1622) — художник доби бароко в Римі, послідовник Караваджо. Малював релігійні образи, міфологічні і побутові сцени, портрети.

Бартоломео Манфреді
Народження	1582[1]  Остіано, Провінція Кремона, Ломбардія[1]
Смерть	12 грудня 1622(1622-12-12)[1]
	Рим, Папська держава[2][1]
Країна	Італія[3]
Діяльність	художник
Твори	The Triumph of Davidd і St. John the Baptist Holding a Sheepd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Dayton Art Instituted, Музей історії мистецтв, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Баварські державні колекції картин, Музей образотворчих мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Художній музей Сент-Луїса, Галерея Уффіці, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Musée des Beaux-Arts de Libourned, Реймський музей образотворчого мистецтваd, Національна галерея старовинного мистецтва, Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Brighton Museum & Art Galleryd, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен, Ермітаж, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей герцога Антона Ульріха і Museo Civico Ala Ponzoned
Бартоломео Манфреді у Вікісховищі

Бог війни Марс карає Амура

Біографія

Народився в містечку Остіано поблизу Кремони і Мантуї. Молодим перебрався в Рим. Його вчителем в Римі був художник Крістофоро Ронкаллі. Але значно більший вплив на Манфреді мали картини Караваджо. Манфреді використовував в своїх картинах і знахідки майстрів бароко. Мав майстерню в Римі, куди набирав учнів. Серед його учнів і помічників були талановитий Ніколо Реньєрі і Герард Сегерс. Помер в Римі у 1622 р.

Творчість

Манфреді добре засвоїв художню манеру Караваджо і навіть колорит його картин. Віддав належне і знахідкам майстрів римського бароко, не дуже органічно пов'язуючи їх з естетикою караваджизма (картина «Бог війни Марс карає Амура», Інститут мистецтв Чикаго). Органічним було використання знахідок Караваджо в портретах Бартоломео Манфреді («Портрет римського офіцера Бартоломео Кени», Харків, Україна), а також в побутових сценах.

Примусова відсутність Караваджо в Римі і його безглузда смерть у 1610 році позбавила Манфреді від сравді талановитого і могутнього конкурента. В жодній з своїх картин Манфреді не зміг наблизитися до глибин людської психології і розкриття трагічних сторін римської сучасності початку XVII століття. За зовнішню схожесть картин Манфреді з полотнами Караваджо їх добре купували і вивозили за кордон (наприклад, в Голландію). Але він посів лише скромне місце одного з римських послідовників геніального Мікеланджело да Караваджо, котрих було вдосталь і без нього.

Галерея

• 
  Чотири пори року — Весна, Літо, Осінь, Зима, алегорична композиція Манфреді.
• 
  Каїн вбиває Авеля, 1600, Музей історії мистецтв, Відень
• 
  Денарій кесаря, бл. 1610–20, Галерея Уффіці
• 
  Юнак з лютнею, Ермітаж
• 
  Аполлон і Марсій, 1616–1620, Художній музей у Сент-Луїсі

Країни світу, де зберігають твори Манфреді

• Австрія
• Голландія
• Італія
• Німеччина
• Росія
• США
• Україна

Див. також

• Мистецтво Італії
• Живопис бароко
• Караваджо
• Караваджизм
• Академія Святого Луки
• Римська художня школа
• Лоренцо Ліппі