Бартоломе Бермехо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бермехо.

Бартоломе Бермехо, ім'я при народженні Бартоломе де Карденас (ісп. Bartolomé Bermejo, Bartolomé de Cárdenas; бл. 1440, Кордова — 1500, Барселона) — художник іспано-фламандської школи, найвидатніший представник іспанської готики.

Бартоломе Бермехо
При народженні	ісп. Bartolomé de Cárdenas[1]
Народження	1440[2]  Кордова, Кастильська Корона
Смерть	1500[2]
	Барселона, Каталонське князівство, Арагонське королівство
Країна	Кастильське королівство  Арагонське королівство
Жанр	Північне Відродження
Діяльність	художник, візуальний митець
Твори	Saint Michael Triumphs over the Devild і Resurrection of Christd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Національний музей старовинного мистецтва, Музей красних мистецтв, Королівська капела, Saragossa Museumd, Colegiata de los Sagrados Corporales museumd, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Національна галерея, Національний музей мистецтва Каталонії, Художній інститут Чикаго, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Берлінська картинна галерея, San Diego Museum of Artd, Museu de Belles Arts de Valènciad, Grand Rapids Art Museumd і Amatller Institute of Hispanic Artd
Бартоломе Бермехо у Вікісховищі

Біографія

Св. Домінік

Про нього залишилось обмаль документальних згадок. Перша з них є дорученням 1468 покровителя Антоніо Хуана написати вівтарний образ «Тріумф Архангела Михаїла над Дияволм» для костелу Сан Мігель у місті Тоус Валенсія (центральна панель^[3] зберігається у Національній галереї Лондона.

Досконально невідомо де і у кого він навчався техніки олійного фламандського живопису, адже у його творах проглядається знайомство з творчістю Яна ван Ейка, Рогіра ван дер Вейдена. Його стиль вирізнявся реалізмом зображення, пластичним зображенням постатей, увагою до дрібних деталей ландшафту. Бартоломе Бермехо не зупинявся довше 10 років у одному місці, проживаючи у містах Арагону — Валенсії, Дарока (1474—1476), Сарагосі (1477–84), Барселоні (з 1486).

У Дароке він написав образ для вівтаря св. Домініка де Сілос (1474—1477), який завершив його послідовник Мартин Бернат^[4] (Центральна панель нині Музей Прадо, Мадрид), вівтар св. Енграсії (1476) (панель «Розп'яття» нині колегіатський костел). На замовлення італійського купця з Аккуї-Терме намалював вівтар «Мадонна з Монтсеррат» (1485), де центральний образ виконав Родріго де Оссон за ескізами Бермехо (нині катедра Аккуї-Терме, Італія).

Співпрацював у Сарагосі з Мігелем Хіменесом^[5]. У Барселоні сперечався з Хайме Уге^[6] за право розписати двері костелу та на замовлення каноніка Луіса Деспла намалював «П'єта» (1490) (нині собор Барселони), з підпису на ньому «Bartolomeus Vermeio Cordubensis» відомо, що Бартоломе де Карденас народився у Кордові.

Джерела

• Zueras Torrens F. Bartolomé Bermejo: el pintor nómada. Córdoba: Exma. Diputación Provincial de Córdoba, 1983 (ісп.)
• Ruiz i Quesada F. La pintura gótica hispanoflamenca: Bartolomé Bermejo y su época. Barcelona: Museu Nacional d'Art de Catalunya, 2003 (ісп.)
• Villaverde A.L. Bartolomé Bermejo y el reino de Valencia. Valencia: Institució Alfons el Magnànim, 2006 (ісп.)

Див. також

• Мистецтво Іспанії
• Олійний живопис