Басараби (династія)

Басара́би (рум. Basarabi) — династія правителів (господарів^[1]) князівства Волощина з моменту його заснування на початку XIV століття до середини XVII століття. Назва походить від імені родоначальника — Басараба (судячи з імені, людина тюркського, можливо, кипчакського походження).

Герб Волоського князівства в XIV столітті за перших Басарабів

Басараб I — засновник династії

Басараби Волощина
Країна:	Волощина
Титули:	Воєвода, Господар
Засновник:	Басараб I
Останній правитель:	Міхня III (Дракулешті , 1658-1659) Мойсе (Данешті , 1529-1530)
Рік заснування:	1310
Рік зникнення:	1659
Національність:	волохи

Руїни Куртя-Векє — резиденції Басарабів у Бухаресті — з бюстом найзнаменитішого представника династії, Влада III Цепеша

У XV столітті династія Басараб розділилася на дві конкуруючі гілки — старша носила назву Данешти (на честь засновника, Дана I), а молодша — Дракулешти (на честь Влада II Дракула).

Престолонаслідування з роками ставало все більш хаотичним, бо влада передавалася не від батька до сина, а легітимізувати боярським радою (хоча ці вибори найчастіше носили формальний характер). Монополію Басарабів на правління Волощиною перервав в 1592 році Александру II Злий — представник династії Мушатів, що традиційно правили Молдовою. На початку XVII століття кілька разів на волоський престол піднімалися представники роду Могил та Крайовеску, причому останні вважали себе спадкоємцями згаслої лінії Басараб-Данешті. Згодом домагання Крайовеску на приналежність до старшої гілки Басарабів успадкували родинні їм Бринковяну. Останнім з нащадків Влада II на волоському престолі був Міхня III (у 1659 р.).

Ім'я Басарабів парадоксальним чином закріпилося за назвою області Бессарабія, більша частина якої історично входила до складу Молдавського князівства й управлялася не Басарабами, а Мушатами,але менша на крайньому півдні все ж таки належала за перших Басарабів у XIV столітті до Волощини та відповідно до керівної родини Басарабів.

Див. також

• Список господарів Волощини.
• Бессарабія.
• Бєссі