Баштанська республіка

Башта́нська респу́бліка — селянська повстанська республіка на території сучасної Миколаївщини періоду Української революції 1917–1921 років.

Баштанська республіка
1919
Прапор
Столиця	Полтавка
Форма правління	Соціалістична республіка
Керівники	Іван та Павло Тур, Микола Прядко
Історичний період	Міжвоєнний період
• Засновано	16 вересня 1919
• Ліквідовано	12 листопада 1919
Населення
Попередник Наступник Збройні Сили Півдня Росії Збройні Сили Півдня Росії

Назва

Назву республіка отримала за балкою, в якій розкинулось село Полтавка^[1].

Передісторія

24 серпня 1919 року с. Полтавка Херсонського повіту захопили війська Добровольчої армії. Був утворений селянський повстанський загін з 50 чоловік. Восени 1919 в районі Полтавки розгорнулась активна повстанська боротьба. В ніч на 16 вересня піднялося повстання, сигналом для якого стали церковні дзвони двох церков.

Основні події

16 вересня 1919 року на сільський схід зібралися майже всі жителі села на якому проголосили Баштанську республіку і обрали повстанком у складі 10 осіб. До нього увійшли представники різних політичних поглядів. Баштанці оголосили себе селянською республікою, їх підтримало багато сусідніх сіл — Привільне, Христофорівка, Балацьке, Новогорожене та інші.

30 вересня 1919 р. був сформований штаб повсталих на чолі з есером-боротьбистом Павлом Туром та його безпартійним братом Іваном. Членами штабу були представники та прихильники різних партій: більшовиків, боротьбистів, анархістів.

Бій кавалерійського загону повстанців з каральним загоном денікінців під Баштанкою. Фрагмент з картини Іваненка.

Повстанці, зібравши під свої прапори понад 4 тисячі озброєних бійців (і близько 18 тисяч в резерві), пішли в наступ проти денікінців під керівництвом генерала Я. Слащова. Просунувшись на південь у тилу Денікіна більш як на 150 км, вони зайняли села Калинівку, Воскресенське, Водопій і наблизились до Миколаєва.

Відчуваючи загрозу з тилу, денікінці змушені були зняти з фронту дві козачі дивізії і послати їх проти повстанців, які з 9 по 18 листопада вели проти них жорстокі нерівні бої. Баштанська республіка була задушена; білогвардійці тільки в самій Баштанці розстріляли 852 повстанці і спалили 350 дворів. В каральній операції взяли участь 42-й Донський козачий полк та 8-й Лубенський гусарський полк.

У 1925 року за рішенням ВУЦВК до села прибув його голова Г. Петровський і нагородив Полтавку-Баштанку (офіційно перейменування відбулося у 1928 році) Почесним Червоним прапором.

В 1935-1937 рр. за сфабрикованою справою антирадянської есерівської організації "Єдність" було репресовано активних учасників Баштанського повстання, з винесенням вищої міри покарання - розстрілу.

Український радянський письменник Юрій Яновський написав п'єсу «Дума про Британку», кіностудією імені О. Довженка у 1967 році режисером-документалістом Фощенко Роман Іполитович знято фільм «Сини Баштанської республіки».

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Корновенко С.В., Берестовий А.І., Компанієць О.В., Пасічна Ю.Г., П'янзін С.Д., Щербаков М.Я. Селянське республікотворення періоду Української революції 1917 -1921 рр.: монографія, Черкаси: Чабаненко Ю.А., 2019 - 220 с.