Беатріче Ченчі

Беатріче Ченчі (італ. Beatrice Cenci; 6 лютого 1577, палаццо Ченчі, Рим — 11 вересня 1599, міст Святого Ангела, Рим) — італійська дворянка, ув'язнена своїм батьком, римським аристократом Франческо Ченчі (1527—1598), який неодноразово ґвалтував її. Щоб уникнути знущань і втекти з дому, у 1598 році разом з мачухою Лукрецією Петроні-Ченчі і братом Джакомо вступила в змову, щоб убити батька, грубого і розбещеного старого, який знущався над членами своєї сім'ї. Історія вбивства та те, що до нього призвело, шокувала Європу. Незважаючи на суспільноге співчуття, Беатріче Ченчі було обезголовлено в 1599 році після жахливого судового процесу з катуванням за вбивство в Римі. Беатріче прославилася своєю красою, гідною і величною поведінкою під час суду і страти. Ця історія послужила сюжетом численних літературних творів.

Беатріче Ченчі
італ. Beatrice Cenci
Народилася	6 лютого 1577[1][2]  Рим, Папська держава[1][2]
Померла	11 вересня 1599(1599-09-11)[1][2][…] (22 роки)  Рим, Папська держава[1][2]  ·обезголовлення
Поховання	Темп'єтто[1]
Країна	Папська держава
Місце проживання	Рим
Діяльність	аристократка
Знання мов	італійська[3]
Титул	патриціат[d][4]
Рід	Ченчіd
Батько	Франческо Ченчіd[1][2]
Медіафайли у Вікісховищі

Цю історію згадує Тарас Шевченко в поемі «Княжна».