Народилася в селі Маркуші Бердичівського району Житомирської області в учительській родині^[1]:

• Батько — Бевз Григорій Петрович, тривалий час завідував кафедрою математики і теорії та методики навчання математики в педагогічному університеті, кандидат педагогічних наук, доцент^[2].

• Мати — Бевз (до шлюбу Острожинська) Майя Анатоліївна, вчителька математики^[3].

Після закінчення школи у 1972 році вступила до Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), а в 1976 році закінчила з відзнакою фізико-математичний факультет цього інституту за спеціальністю «математика»^[4].

З 1976 розпочала педагогічну трудову діяльність в школі № 26 міста Києва на посаді вчительки математики^[1].

З 1980 по 1991 викладала математику на кафедрі природничих наук підготовчого факультету для іноземних громадян Київського інституту інженерів цивільної авіації (тепер Національний авіаційний університет). Протягом цього часу неодноразово була на стажуванні в інших країнах: Камбоджа, В'єтнам, Лаос тощо^[4].

З 1991 до 2021 року працювала в НПУ імені М. П. Драгоманова на посадах: асистентки, старшої викладачки (з 1993), доцентки (з 1994), професорки (з 2008) кафедри математики і теорії та методики навчання математики^[4].

У 1990 році Валентина Бевз захистила кандидатську дисертацію на тему «Методические основы построения системы стереометрических упражнений» (російською мовою) за спеціальністю 13.00.02 — «методика викладання математики» і здобула науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Наукова керівниця — старша наукова співробітниця лабораторії фізики та математики Науково-дослідного інституту педагогіки Хмара Тамара Миколаївна^[4].

У 1995 році їй присвоєно вчене звання доцента^[1].

24 квітня 2007 року захистила докторську дисертацію на тему «Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів» за спеціальністю 13.00.02 — «теорія та методика навчання математики» і отримала науковий ступінь доктора педагогічних наук. Її науковим консультантом був дійсний член АПН України, доктор фізико-математичних наук, професор Шкіль Микола Іванович^[5].

Валентина Бевз успішно поєднувала наукову роботу з педагогічною. Читала лекційні курси «Історія математики» і «Методика навчання математики», а також авторські спецкурси: «Методичні основи побудови системи стереометричних задач», «Історія розвитку математичної освіти в Україні», «Математика як наука і навчальний процес», «Історія науки в шкільному курсі математики», «Інновації у навчанні математики»^[4].

Також читала лекції з історії математики в інших педагогічних університетах (в Умані, Луганську, Глухові). На запрошення від МОН України та Інститутів післядипломної освіти систематично виступала на семінарах для вчителів математики^[6].

Авторка понад 600 наукових і методичних праць, серед яких підручники з математики, навчальні посібники для учнів і студентів, навчально-методичні посібники для студентів і вчителів, науково-методичні та популярні статті. Вона співавторка Державних стандартів, програми та підручників з математики (1–6 кл.), алгебри (7–11 кл.), геометрії (7–11 кл.) для 12-річної школи і методичних комплектів до них^[7].

Валентина Бевз із 2000 року керувала аспірантами і докторантами. Під її керівництвом захистилися 11 аспірантів і 3 доктори педагогічних наук^[4].

Неодноразово брала участь у міжнародних конференціях. Разом із Тетяною Годованюк започаткувала Всеукраїнську студентську конференцію «Історія науки майбутньому вчителеві», яка проводиться один раз на два роки на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини^[8].

Працювала в журналі «Математика в школі» спершу заступницею головної редакторки (якою була Тамара Хмара), а потім і головною редакторкою^[9].

Валентина Бевз нагороджена нагрудними знаками МОН України «Відмінник освіти України» (2004), «Василь Сухомлинський» (2006) та «За наукові досягнення» (2010)^[4].

1. Бевз В. Г. Історія математики у фаховій підготовці майбутніх учителів: Монографія. — К.: вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. — 360 с.
2. Бевз В. Г. Практикум з історії математики: [навч. посіб. для студентів фіз.-мат. ф-тів педуніверситетів]. — К. : вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. — 312 с.
3. Бевз В. Г. Історія математики. — Х.: Вид.гр. «Основа», 2006. — 176 с.
4. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Зодіак-ЕКО, 2005. — 352 с.
5. Бевз Г. П., Бевз В. Г. Математика: 6 кл.: Підручн. для загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2006. — 304 с.
6. Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підруч. для 7–9 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К.: Вежа, 2001. — 272 с.
7. Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г. Геометрія: Підруч. для 10–11 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К.: Вежа, 2005. — 224 с.