Безлюдівське торфовище

Безлю́дівське торфови́ще — колишнє підприємство з видобутку торфу на території сучасного селища Безлюдівка Харківського району Харківської області. Розташовувалося в урочищі Вулівка, у заболоченій місцевості з багатою флорою і фауною.

Історія

Доіндустріальний період

У XIX столітті урочище, відоме як Черкесове (від прізвища селян Черкасових), використовувалося як мисливські угіддя. Тут були численні болота, де ріс вільховий гай.

Відкриття та початок розробок

У 1875 році в урочищі було виявлено значні запаси торфу, після чого розпочалися ручні торфорозробки. Видобуток у перші роки здійснювався простою лопатною технологією. Сушили торф просто на сонці, а потім використовували в місцевих господарствах як паливо.

Радянський період

Після встановлення радянської влади видобуток було відновлено. У 1920 році офіційно створено Безлюдівське торфовище як підприємство, для обслуговування якого проклали вузькоколійну залізницю.

Протягом 1920-х – 1930-х років торфовище було важливим джерелом палива, зокрема в умовах вугільного дефіциту.

Закриття

Через зниження потреби в торфі та збільшення частки вугілля у паливному балансі розробки поступово згортали. Остаточне закриття торфовища відбулося у 1948 році.

Сучасний стан

Нині на місці колишнього торфовища розташовані заболочені ділянки. Місцевість відома під назвою Вулівка — ймовірно, за згадками про пасіки, що колись розташовувалися на цій території.

Джерела

• Книга про історію Безлюдівки. Том 1
• Книга про історію Безлюдівки. Том 2
• Безлюдівське торфовище