Бела Шароші

Бела Шароші (угор. Sárosi Béla, нар. 15 серпня 1919, Будапешт — пом. 15 червня 1993, Сарагоса) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Молодший брат футболіста Дьордя Шароші

Бела Шароші
Особисті дані
Повне ім'я	Бела Стефанчич
Народження	15 серпня 1919(1919-08-15)
	Будапешт, Угорщина
Смерть	15 червня 1993(1993-06-15) (73 роки)
	Сарагоса
Зріст	186 см
Вага	82 кг
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1937–1946 «Ференцварош» 234 (64) 1946–1949 «Болонья» 77 (5) 1949–1950 «Барі» 21 (2) 1950 «Атлетіко Хуніор» 3 (0) 1951 «Порту»  ? (?) 1952 «Реал Сарагоса» 7 (3) 1953–1956 «Лугано»  ? (?) 1955 «Мільйонаріос» 18 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1939–1945 Угорщина 25 (1)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 1953–1956 «Лугано» 1956–1958 «Базель» 1958–1959 «Ян» (Регенсбург) 1959–1961 «Алеманія» (Аахен) 1961–1962 «Беєрсхот» 1962–1964 «Барселона» (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 21 червня 2015.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 21 червня 2015.
*** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ференцварош», а також національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1937 року виступами за команду клубу «Ференцварош», де уже не перший рік виступав його брат Дьордь Шароші — зірка тогочасного угорського футболу. Бела також швидко завоював місце в основі клубу і почав викликатись у збірну. Обидва брати Шароші відзначались високим зростом під 190 см і обидва розпочинали на позиції центрального півзахисника. Та якщо Дьордь згодом перейшов у центр нападу, то Бела основну частину своєї кар'єри провів у середній лінії, хоча при потребі також нерідко висовувався в лінію атаки, завдяки чому немало забивав, як для півзахисника. За час виступів у клубі молодший Шароші тричі перемагав у чемпіонаті країни і тричі був володарем кубка. Тричі з командою діставався фіналу Кубка Мітропи, престижного міжнародного турніру для найсильніших клубів Центральної Європи. Якщо у перших двох випадках «Ференцварош» поступався у фіналі своїм суперникам (празькій «Славії» і співвітчизникам з «Уйпешта»), то у 1940 році фінальний матч проти румунського «Рапіда» не відбувся у зв'язку з подіями Другої світової війни.

Загалом провів дев'ять сезонів у складі «Ференцвароша», взявши участь у 326 матчах, у яких забив 96 м'ячів. Серед них офіційних: 234 матчі і 64 м'ячі у чемпіонаті, 15 матчів і 5 голів у кубку країни, 13 матчів у Кубку Мітропи^[1].

Згодом з 1946 по 1956 рік грав у складі команд клубів «Болонья», «Барі», «Атлетіко Хуніор», «Порту», «Реал Сарагоса» та «Лугано».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Мільйонаріос», за команду якого виступав протягом 1955—1955 років.

Виступи за збірну

1939 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 1 гол. Крім того, зіграв як мінімум 30 неофіційних матчів, у яких забив 3 м'ячі, у складі національної збірної, які часто проводились угорською командою у передвоєнні і воєнні роки проти збірних міст і клубних команд^[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1938 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло», хоча й весь турнір провів на лаві запасних.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1953 року, очоливши тренерський штаб клубу «Лугано».

В подальшому очолював команди клубів «Базель», «Ян» (Регенсбург), «Алеманія» (Аахен) та «Беєрсхот».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Барселона», в якому Бела Шароші був одним з тренерів головної команди до 1964 року.

Помер 15 червня 1993 року на 74-му році життя у місті Сарагоса.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

• Срібний призер чемпіонату світу: 1938
• Фіналіст Кубка Мітропи: 1938, 1939, 1940
• Чемпіон Угорщини: 1937–38, 1939–40, 1940–41
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1938–39, 1943–44
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1942–43
• Володар Кубка Угорщини: 1942, 1943, 1944