Белла чао

«Белла чао» (італ. Bella ciao — Бувай, красуне) — італійська народна пісня. Вважають, що цю пісню співали учасники італійського Руху Опору за часів Другої світової війни^[1][2], але насправді партизанські загони її не використовували^[3][4]. Національна асоціація партизанів Італії офіційно визнала, що «Белла чао» стала гімном лише у 60-х роках^[5].

Історія створення і повоєнна популярність

Зовнішні відеофайли
	Bella ciao на YouTube

Автор блогу^[1] в газеті Корр'єре делла Сера Луїджі Морроне вважає, що оскільки нема письмових джерел, то дані з усних переказів є малоймовірними. Найпопулярніші усні перекази наведемо в цьому абзаці. Після появи пісні її поширення було обмежене історичним регіоном Емілія. Колишні італійські партизани вихідці з Емілії співали Белла чао, їдучи на Перший Всесвітній фестиваль молоді і студентів в Празі 1947 року, пісня стала дуже популярною на фестивалі.

Вперше Белла чао опублікував Альберто Маріо Чирезе, італійський антрополог, збирач народних пісень, засновник і головний редактор журналу La Lapa у вказаному журналі 1953 року. 1955 року пісня включена до колекції Партизанські та демократичні пісні молодіжною комісією Італійської соціалістичної партії. Згодом 25 квітня 1957 року газета l'Unità включила Белла чао в короткий список партизанських пісень, в тому ж році тижневик Національної асоціації італійських партизанів Patria Indipendente (Незалежна Батьківщина) включив пісню в брошуру Canti della Libertà (Пісні Свободи), яка поширювалася на першому національному з'їзді партизан в Римі^[1].

Мелодія

Музичний розмір пісні — чотири чверті (4/4).

Версія партизанської пісні

Текст італійською мовою[6]

Переклад українською мовою (з незначною зміною оформлення передостаннього куплету) [7]

Una mattina mi son svegliato, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao! Una mattina mi son svegliato e ho trovato l'invasor. O partigiano portami via, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao o partigiano portami via che mi sento di morir. E se io muoio da partigiano, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao, e se io muoio da partigiano tu mi devi seppellir. Seppellire lassù in montagna, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao, seppellire lassù in montagna sotto l'ombra di un bel fior. E le genti che passeranno, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao, e le genti che passeranno mi diranno «che bel fior.» Questo è il fiore del partigiano, o bella ciao, bella ciao, bella ciao ciao ciao, questo è il fiore del partigiano morto per la libertà

Прокинувсь ранком: навколо ворог! — Бувай, красуне, бувай та не забувай! — Побачив ясно: загарбник всюди. Зачуло серце смерть мою. І од порога я рушив в гори. — Бувай, красуне, бувай та не забувай! — О, партизани, візьміть з собою: Зустріну смерть я у бою! Якщо загину межи вас браття, — Бувай, красуне, бувай та не забувай! — Якщо загину я партизаном, То сповніть ви мій заповіт: В високих горах мене сховайте, — Бувай, красуне, бувай та не забувай! — Мене сховайте ген там у горах, Де квітка ясна майорить. Повз неї люди ітимуть зрідка, — Бувай, красуне, бувай та не забувай! —  «Яка ж хороша ся ясна квітка!»  — вони промовлять оддалік, — Се партизана ясная квітка, — Бувай, красуне, бувай та не забувай! — Се партизана тойого квітка, Що за свободу тут поліг!

Наш час

• Мотив пісні є речівкою^[en] ультрас «Салернітани».
• У 1993 році на мотив "Белла, чао" гурт «Рутенія» написав пісню "Марш УНСО" (автор слів і музики Кость Єрофєєв).
• У 2022 році, з початком повномасштабної російсько-української війни, співачка Христина Соловій переспівала пісню українською. Твір отримав назву "Українська лють".
• У 2022 році Альфонсо Олівер та Лідія Ігнатенко записали італійсько-українську версію пісні^[8]