Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Берат (місто)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Бера́т (алб. Berati) — місто на півдні Албанії. Центр великого сільськогосподарського району. Харчова промисловість (особливо виробництво оливкової олії). Вузол шосейних шляхів. Історичний центр міста 2005 року був занесений до Каталогу Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Remove ads
Географія
Берат розташований на правому березі, в родючій долині, річки Осумі.
Старий центр міста складається з трьох частин: Калая (на замковій горі), Мангалем (біля підніжжя замкової гори) і Горіца (на лівому березі Осуму).
Клімат
Берат має середземноморський клімат. Літо характеризується як спекотне та сухе з максимальною середньою температурою 28,2 °C у липні. Навпаки, зима приносить м’яку та вологу погоду із середньою температурою 7,2 °C у січні.[1]
Remove ads
Історія

Міське поселення біля сучасного Берату існувало з IV століття до нашої ери.
Від II століття до нашої ери — у складі Римської імперії, а згодом — Візантійській імперії. У візантійський період місто було відоме як Пульхеріополіс (грец. Πουλχεριοπολις), тоді ж існувала єпархія Пульхеріополіса.
У IX столітті болгарський цар Симеон I захопив місто і привласнив йому ім'я Белиград (букв. Біле місто), від якого походить сучасна назва міста. Берат перебував у складі Болгарського царства до XI століття, пізніше входив до Епірського деспотату. У XIII столітті місто знову перебувало складі Візантійської імперії. 1345 року увійшов до складу Сербського королівства епохи Стефана Душана.
У XV столітті місто Берат стає столицею князівства Музаки, у 1432–1444 pоках столицею князівства Аріаніті.
Завойоване османами в 1431 року. У 1450 включений до складу Османської імперії та знаходилось там до 1912 року.
У XVII–XVIII століттях — центр православної Белиградської митрополії.[2]
Remove ads
Населення
2003 року населення становило 45 500 жителів.
Пам'ятки

На скелястому пагорбі поряд із містом розташована середньовічна фортеця, зведення якої датується XIII століттям[4]. Також місті є такі пам'ятки:
- Музей етнографії.
- Кафедральний собор Дмитра Солунського.
- Музей іконопису Онуфрі.
- Галерея "Едвард Лір".
- Церква Святої Марії Влахернської (XIII століття).
- Церква Святого Михаїла (XVI століття).
- Церква Святої Трійці (XIV століття).
- Церква Євангелістів (XVI століття).
- Собор Святої Богоматері (1787).
- Свинцева мечеть (1555).
- Королівська мечеть (1512).
- Міст «Гориця» на річці Осумі (1780).
Remove ads
Спорт
Місто має футбольний клуб — «Томорі» Берат.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Козма Душі (нар. 1955) — албанський співак.
- Мирто Узуні (нар. 31 травня 1995) — албанський футболіст.
- Омер-паша Вріоні (1839 — 1928) — албанський політик.
- Христофор Кіссі (1880-х — 17 червня 1958) — єпископ Албанської православної церкви, архієпископ Тірани і всієї Албанії.
- Іліас Вріоні (1882—1932) — албанський політик і землевласник.
- Омер-паша Вріоні — провідний османський албанський діяч у Грецькій війні за незалежність. Родом зі села Вріоні поблизу Берата.
Remove ads
Міста-побратими
Берат побратим з такими поселеннями:
Світлини
- Собор Святої Трійці
- У фортеці Берат
- Ікона в церкві
- Берат
- Вигляд на Берат
- Вигляд на місто
Панорама Берат
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads