Березуцький Василь Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Березуцький.

Васи́ль Володи́мирович Березу́цький (нар. 20 червня 1982, м. Москва, РРФСР) — колишній російський футболіст, захисник, відомий виступами за «Торпедо-ЗІЛ», московський ЦСКА та збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2005). Капітан збірної Росії в 2014 і 2016 роках.

Василь Березуцький
Василь Березуцький
Особисті дані
Повне ім'я	Василь Володимирович Березуцький
Народження	20 червня 1982(1982-06-20) (43 роки)
	м. Москва, РРФСР
Зріст	189 см
Вага	83 кг
Громадянство	Росія
Позиція	Захисник
Номер	24
Юнацькі клуби
1997–2000	«Торпедо-ЗІЛ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2000–2001 «Торпедо-ЗІЛ» 29 (0) 2001–2018 ЦСКА (Москва) 376 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2001–2003 Росія (U-21) 5 (1) 2003–2017 Росія 101 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2018–2019 «Вітесс» (помічник) 2020–2021 ЦСКА (Москва) (помічник) 2021–2022 «Краснодар» (помічник) 2022 ЦСКА (Москва) (помічник) 2024 Шанхай Шеньхуа (помічник) 2024–2025 Сабах
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Шестиразовий чемпіон Росії, семиразовий володар Кубка Росії, шестиразовий володар Суперкубка Росії. Володар Кубка УЄФА 2004/05. Бронзовий призер чемпіонату Європи з футболу 2008 року.

Біографія

Клубна кар'єра

Народився у Москві, де й почав робити перші кроки у футболі, займаючись у спортивній школі «Зміна» під керівництвом Володимира Лопандіна. Разом з Василем спортивну школу відвідував і його брат-близнюк Олексій, який у майбутньому став партнером Василя по захисту у ЦСКА та збірній Росії. Однак захоплення футболом швидко пройшло, до того ж «Зміна» вилетіла з вищої ліги дитячо-юнацької першості і перспектив у цьому виді спорту хлопці для себе не бачили, тому прийняли рішення зайнятися баскетболом. Вмовив їх продовжити заняття футболом Володимир Кобзєв, що запросив братів Березуцьких до школи московського «Торпедо».
У новому клубі у хлопців все одразу стало виходити — повз дублюючий склад вони почали залучатися до тренувань основної групи гравців «Торпедо-ЗИЛ» ще за півтора року до випуску з ДЮСШ. Тренер автозаводців Борис Ігнатьєв не часто випускав талановитих молодих гравців на поле, бо команда саме боролся за вихід до вищого дивізіону, проте саме завдяки цим рідким появам на полі вони могли осягнути усі особливості дорослого футболу. Вдалося виконати завдання з підвищення у класі торпедівцям лише через рік, проте після такого вдалого сезону футбольні шляхи братів на деякий час розійшлися.
Маючи пропозиції від багатьох клубів, серед яких були і «Динамо», і «Локомотив», і деякі інші, Василь вирішив все ж залишитися у «Торпедо-ЗИЛ» і провів досить потужний сезон у прем'єр-лізі, з'являючись на полі у переважній більшості матчів чемпіонату. Новий тренер москвичів Євген Кучеревський вирішив перевести Березуцького з опорної зони до захисту і не помилився. Надійною та цікавою грою Василь привернув до себе увагу тренерського штабу московського ЦСКА, куди запросили і його, і брата, що саме перебував у оренді в новоросійському «Чорноморці».
Дебютував у футболці нової команди молодий захисник 17 червня 2002 року у матчі з «Крилами рад». Однак перший сезон у складі армійці був невдалим — через травму Василь провів лише два матчі у червоно-синій формі. А вже з наступного року трофеї посипалися на братів як з рогу достатку. Медалі чемпіонату Росії, Кубки, Суперкубки — без них не обходився жоден сезон починаючи з 2003 року. Проте найбільшим успіхом було завоювання Кубку УЄФА, що стало історичною подією для всього російського футболу.
1 серпня 2010 року Василь у матчі чемпіонату Росії зі «Спартаком» на 72-й хвилині матчу за рахунку 0:0 забив м'яч у власні ворота, однак після цього армійці двічі засмутили голкіпера «Спартака» і зрештою перемогли. Після матчу його Олексій жартома зазначив, що брат своїм автоголом змусив прокинутись команду, що «увесь другий тайм проспала»^[1]. А 22 листопада 2011 року у матчі групового етапу Ліги Чемпіонів 2011/12 проти французького «Лілля» Василь Березуцький на початку другого тайму знову відправив м'яч до власних воріт, чим поклав початок загальній поразці армійців з рахунком 0:2^[2]. Однак всього лиш через два тижні захисник ЦСКА став справжнім героєм, забивши вирішальний м'яч у ворота міланського «Інтера», завдяки якому ЦСКА отримав право грати у плей-офф Ліги Чемпіонів^[3].

29 квітня 2018 року провів свій 400-й матч у чемпіонатах Росії, вийшовши на поле в матчі проти «Зеніта» (0:0).

Влітку 2018 завершив футбольну кар'єру^[4].

Виступи у збірній

Василь Березуцький дебютував у національній команді Росії 7 червня 2003 року у матчі проти збірної Швейцарії (2:2). Однак, зігравши два поєдинки у тому році, тривалий час не з'являвся на полі у червоно-білій формі. Лише починаючи з 2005 року Василь став основним гравцем збірної Росії, без якого важко було уявити захисні редути національної команди.
Першим забитим м'ячем у збірній відзначився 8 вересня 2007 року у поєдинку з командою Македонії (3:0). А вже наступного року разом з партнерами здобув бронзові нагороди Євро-2008.

На чемпіонаті світу 2014 року став капітаном команди^[5]. У цій же якості вивів збірну на перший матч чемпіонату Європи 2016 (проти англійців), в якому відзначився голом наприкінці гри, чим врятував свою команду від поразки. У березні 2017 року оголосив про припинення виступів за збірну^[6], через рік офіційно заявив про завершення кар'єри в збірній^[7] .

Кар'єра тренера

У листопаді 2018 року разом з братом отримав пропозицію увійти до тренерського штабу нідерландського футбольного клубу «Вітесс» ^[8], який очолював колишній тренер ЦСКА Леонід Слуцький.

27 січня 2020 року разом з братом були призначені заступниками генерального директора ЦСКА (Москва). 7 серпня 2020 увійшов до тренерського штабу ЦСКА^[9]. 14 квітня 2021 року покинув клуб.

20 квітня 2021 року ввійшов до тренерського штабу «Краснодара»^[10].

25 листопада 2024 року Березуцький підписав контракт на 2,5 роки з азербайджанським клубом «Сабах», ставши головним тренером команди^[11]. 14 червня 2025 року контракт Березуцького з «Сабахом» було розірвано за обопільною згодою^[12].

Досягнення

Гравець

Командні трофеї

• Чемпіон Росії (6):

ЦСКА (Москва): 2003, 2005, 2006, 2012–13, 2013–14, 2015–16

• Володар Кубка Росії (7):

ЦСКА (Москва): 2001–02,2004–05, 2005–06, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13

• Володар Суперкубка Росії (6):

ЦСКА (Москва): 2004, 2006, 2007, 2009, 2013, 2014

• Володар Кубка УЄФА (1):

ЦСКА (Москва): 2004–05

Досягнення у збірній

• Бронзовий призер Чемпіонату Європи (2008)

Особисті здобутки

• Заслужений майстер спорту Росії (2005)
• Кавалер «Ордена Дружби» (2006)^[13]
• У списках «33 найкращих футболістів чемпіонату Росії» (6): № 1 (2005,2006,2010); № 2 (2009); № 3 (2007, 2008)

Тренер

• Володар Кубка Азербайджану (1):

«Сабах»: 2024–25

Цікаві факти

• Брати Березуцькі протистояли один-одному у офіційних матчах лише одного разу. Це сталося у 2001 році, коли Василь захищав кольори «Торпедо-ЗИЛ», а Олексій виступав за новоросійський «Чорноморець».
• Василь Березуцький став обличчям комп'ютерної гри FIFA 12^[14].

Особисте життя

Брат — Олексій — професійний футболіст, грає у складі московського ЦСКА та збірної Росії.
У жовтні 2009 року Василь Березуцький одружився. Його обраницю звуть Ольгою. 27 квітня 2010 року в них народився син Володимир, а 28 жовтня 2016 року — донька Анастасія^[15].

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2000	«Торпедо-ЗІЛ»	ПД	3	0	КР	0	0	-	-	-	-	-	-	3	0
2001		ПД	26	0	КР	2	0	-	-	-	-	-	-	28	0
Усього за «Торпедо-ЗІЛ»			29	0		2	0		-	-		-	-	31	0
2002	ЦСКА (Москва)	ПЛ	2	0	КР	0	0	КУЄФА	0	0	-	-	-	2	0
2003		ПЛ	23	0	КР	1	0	ЛЧ	1[16]	0	СКР	1	0	26	0
2004		ПЛ	6	0	КР	1	0	ЛЧ+КУЄФА	5[17]+9	0+2	СКР	0	0	21	2
2005		ПЛ	27	2	КР	7	0	КУЄФА	5	0	СУ	1	0	40	2
2006		ПЛ	26	1	КР	7	0	ЛЧ+КУЄФА	6+2	0	СКР	1	0	42	1
2007		ПЛ	26	1	КР	4	0	ЛЧ	5	0	СКР	1	0	36	1
2008		ПЛ	28	0	КР	5	0	КУЄФА	9	0	-	-	-	42	0
2009		ПЛ	28	2	КР	3	0	ЛЧ	10	1	СКР	1	0	42	3
2010		ПЛ	22	0	КР	1	0	ЛЄ	11[18]	0	СКР	1	0	35	0
2011–12		ПЛ	36	0	КР	5	0	ЛЧ	8	1	СКР	1	0	50	1
2012–13		ПЛ	29	0	КР	1	0	ЛЄ	2[19]	0	-	-	-	32	0
2013–14		ПЛ	23	0	КР	3	0	ЛЧ	2	0	СКР	1	0	29	0
2014–15		ПЛ	30	1	КР	3	0	ЛЧ	6	1	СКР	1	0	40	2
2015–16		ПЛ	18	0	КР	1	0	ЛЧ	5[20]	0	-	-	-	24	0
2016–17		ПЛ	27	1	КР	0	0	ЛЧ	5	0	СКР	0	0	32	1
2017–18		ПЛ	17	1	КР	0	0	ЛЧ+ЛЄ	9[21]+2	0	-	-	-	28	1
Усього за ЦСКА			368	9		42	0		102	5		9	0	521	14
Усього за кар'єру			397	9		44	0		102	5		9	0	552	14

Статистика виступів за збірну

Примітки

1. Олексій Березуцький похвалив брата за автогол у матчі зі «Спартаком». Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 7 грудня 2011.
2. ЦСКА програв "Ліллю завдяки автоголу Березуцького та точному удару Соу^{[недоступне посилання з червня 2019]}
3. Звичайно, Вася! Гол Березуцького виводить ЦСКА до плей-офф Ліги Чемпіонів. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
4. Братья Березуцкие завершили карьеру. Подробности. sport-express.ru (рос.). 21 липня 2018. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
5. Защитник ЦСКА Василий Березуцкий будет капитаном сборной России на ЧМ-2014. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 5 липня 2021.
6. Василий Березуцкий: дальше без сборной. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
7. Братья Березуцкие завершили карьеру в сборной России. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
8. В «Витессе» подтвердили, что братья Березуцкие войдут в тренерский штаб клуба [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.], 15.11.2018.
9. Василий Березуцкий вошёл в тренерский штаб ПФК ЦСКА [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.] / сайт ПФК ЦСКА, 7.08.2020.
10. Официально: Василий Березуцкий вошел в тренерский штаб «Краснодара». Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
11. "Sabah" yeni baş məşqçisini açıqlayıb. Report İnformasiya Agentliyi (азерб.). 25 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
12. Sabah FC. Vasili Berezutski ilə əməkdaşlığın dayandırılması barədə. sabahfc.az (англ.). Процитовано 14 червня 2025.
13. Указ президента РФ від 12.06.2006 № 610. Архів оригіналу за 21.05.2008. Процитовано 07.12.2011.
14. Березуцький став обличчям гри FIFA 12. Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 7 грудня 2011.
15. У Василия Березуцкого родилась дочь. sport-express.ru (рос.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
16. У кваліфікаційному раунді.
17. 2 виступи в попередніх раундах.
18. 2 гри в плей-оф
19. У плей-оф.
20. 3 виступи в попередніх раундах.
21. 4 виступи в попередніх раундах.