Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бернардіно Дзаппоні

Італійський письменник-новеліст, кіносценарист З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Бернардіно Дзаппоні
Remove ads

Бернарді́но Дзаппо́ні (італ. Bernardino Zapponi; нар. 4 вересня 1927, Рим, Італія пом. 11 лютого 2000, там же) італійський кінодраматург і письменник-новеліст.

Бернардіно Дзаппоні
італ. Bernardino Zapponi
Thumb
Дата народження4 вересня 1927(1927-09-04)
Місце народженняРим, Італія
Дата смерті11 лютого 2000(2000-02-11) (72 роки)
Місце смерті
Громадянство Італія
Професіясценарист, письменник
IMDbID 0953301 
Нагороди та премії

Премія "Срібна стрічка" за найкращий сценарійd

Бернардіно Дзаппоні у Вікісховищі
Remove ads

Біографія

Бернардіно Дзаппоні народився 4 вересня 1927 року в Римі, Італія. Свою літературну кар'єру починав у двох відомих італійських сатиричних журналах Orlando і Marc'Aurelio. З початку 1950-х років написав безліч текстів для радіотрансляцій RAI, особливо для естрадних програм. 1958 року заснував часопис Il Delatore (укр. Донощик). У 1960-61 роках працював на телебаченні.

Перший кіносценарій Бернардіно Дзаппоні написав у 1951 році для фільму Маріо Сольдаті «Мене занапащає любов».

Починаючи з 1968 року Дзаппоні разом з Федеріко Фелліні брав участь у створенні сценаріїв декількох його фільмів: «Тоббі Дамміт» (новела у фільмі «Три кроки в маренні» (1968), «Сатирикон» (1969), «Клоуни» (1970), «Рим» (1972), «Казанова Федеріко Фелліні» (1976, номінація на премію «Оскар» в категорії за найкращий адаптований сценарій).

Дзаппоні писав також сценарії для фільмів Діно Різі, Мауро Болоньїні, Даріо Ардженто, Маріо Монічеллі, Тінто Брасса та ін.

На честь Дзаппоні в 2006 році в Італії засновано «Національну премію Бернардіно Дзаппоні» (італ. Premio Nazionale Bernardino Zapponi) яку присуджують у царині кіно за створення найкращих короткометражних фільмів[1].

Remove ads

Фільмографія

Більше інформації Рік, Назва українською ...
Remove ads

Визнання

Більше інформації Нагороди та номінації Бернардіно Дзаппоні, Рік ...

Твори

  • Nostra Signora dello Spasimo: l'inquisizione e i sistemi inquisitori, Sugar editore, Siena, 1963.
  • Gobal, Longanesi & co., Milano 1967.
  • Passione, Milano libri, Milano, 1974.
  • Casanova: sceneggiatura originale, G. Einaudi, Torino, 1976.
  • Trasformazioni, il melangolo, Genova, 1990.
  • Il mio Fellini, Marsilio, Venezia 1995.

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads