Бернацький Володимир Нифонтович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бернацький.

Володи́мир Ни́фонтович Берна́цький (8 червня, 1938, Сосниця — 20 червня 2019, Полтава) — український художник, дизайнер; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Лауреат Полтавської міської премії імені Миколи Ярошенка за 2018 рік в номінації «Образотворче мистецтво. Графіка»^[1].

Бернацький Володимир Нифонтович
На ювілейній виставці 2008 року у полтавському художньому салоні.
Народження	8 червня 1938(1938-06-08)  Сосниця, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	20 червня 2019(2019-06-20) (81 рік)
	Полтава, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	натюрморт, портрет і пейзаж
Навчання	Українська академія друкарства
Вчитель	Гапон Юрій Якович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Нагороди
Сайт	bernacki.land.ru

Біографія

Народився 8 червня 1938 року, у селищі міського типу Сосниці Чернігівської області (нині Україна). Батько — Нифонт Григорович, мати — Єфросинія Іванівна. 1969 року закінчив Львівський поліграфічний інститут імені Івана Федорова де був учнем А. Попова, Юрія Гапона, В. Сільвестрова, Овчіннікова.

Протягом 1964—1974 років працював художником-конструктором в Бюро виробничої естетики Науково-дослідного інституту Хіммаш у Полтаві; від 1974 року — графік Полтавського художньо-виробничого комбінату.

Мешкав у Полтаві в будинку на вулиці Пушкіна, № 47, квартира № 18^[2]. Помер в Полтаві 20 червня 2019 року.

Творчість

Працював у галузях ужиткової графіки та проєктува­н­ня інтер'єрів. Серед робіт:

• інтер'єри аеропорту (1981) та автовокзалу (1982) в Полтаві;
• плакати
  • «Ленінським шляхом» (1977);
  • «Рівновага» (1978);
  • «Містам — чисте небо» (1978);
  • «60-річчя створення СРСР» (1982);
  • «Атмосфері бути чистою» (1982);
  • «Кінець бліцкригу» (1982);
  • «Перевіряй роботу якістю» (1985);
  • «Спочатку рахувати — потім сіяти» (1985);
  • «Пам'ятати завжди» (1985);
• натюрморти
  • «Квіти» (1999);
  • «Жовті тюльпани» (2002).

Малював також портрети, натюрморти, пейзажі, створював гобелени. У живописі надавав перевагу акварелі.

Брав участь у міських,з 1978 року — республіканських, з 1982 року — всесоюзних виставках. Персональні виставки відбулися у Полтаві у 1999 та 2002 роках.

Твори зберігаються в Полтавському крає­знавчому музеї та фондах Національної спілки художників України.