Бернгард Клостеркемпер

Бернгард Клостеркемпер (нім. Bernhard Klosterkemper; 17 квітня 1897, Косфельд — 19 липня 1962, Бремен) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Бернгард Клостеркемпер
нім. Bernhard Klosterkemper
Народився	17 квітня 1897(1897-04-17)  Кесфельд, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	19 липня 1962(1962-07-19) (65 років)  Бремен, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Медаль «За Атлантичний вал» Командорський Хрест ордена Білої Троянди Штурмовий піхотний знак в сріблі

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 6 по 10 червня 1944 року — командир 91-ї авіапольової, з 17 червня по 12 вересня 1944 року — 243-ї піхотної, з 31 жовтня 1944 по 16 квітня 1945 року — 180-ї піхотної дивізії. В кінці війни потрапив у британський полон. В 1947 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (15 серпня 1916)
• Фенріх (27 серпня 1917)
• Лейтенант (10 лютого 1918)
• Обер-лейтенант (1 квітня 1925)
• Гауптман (1 квітня 1933)
• Майор (1 жовтня 1936)
• Оберст-лейтенант (1 квітня 1940)
• Оберст (1 квітня 1942)
• Генерал-майор (1 грудня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (14 лютого 1918)
  • 1-го класу (1 жовтня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (11 травня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (6 листопада 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (29 грудня 1936)
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (15 січня 1937)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (15 квітня 1940)
  • 1-го класу (9 червня 1940)
• Медаль «За Атлантичний вал» (22 листопада 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Орден Білої троянди (Фінляндія), командорський хрест з мечами
• Лицарський хрест Залізного хреста (4 липня 1944) — як командир 920-го гренадерського полку.
• Відзначений у Вермахтберіхт (10 липня 1944)

Література

• W. Mues: Der grosse Kessel: eine Dokumentation über das Ende des Zweiten Weltkrieges zwischen Lippe und Ruhr, Sieg und Lenne, 1992, S. 504
• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

Примітки