Бець Володимир Андрійович

Володимир Андрійович Бець (16 грудня 1925, село Лисичинці, нині Тернопільського району Тернопільської області) — 4 березня 2017) — український скульптор. Член НСХУ (1974).

Бець Володимир Андрійович
Народився	16 грудня 1925(1925-12-16) (99 років)  Лисичинці, Скориківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Львівська національна академія мистецтв
Членство	Національна спілка художників України
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Навчався в художньому училищі (відділення живопису) та інституті прикладного та декоративного мистецтва у Львові.

У 1956—1963 роках працював у Тернополі^[1]. Згодом — у Львові: викладав в державному училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша, політехнічному інституті.

Від 1956 року бере участь у виставках: Тернопіль, Львів, Київ, Москва.

Творчість

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Синяві

Серед творів:

• Станкові
  • Портрет Степана Руданського (1967).
  • Портрет Олександра Гаврилюка (1972, кована мідь, 95×74×38)^[2].
  • Рельєф «Верховино, світку ти наш» (1974; обидва — дерево).
  • Портрет Степана Руданського (1977, тонований гіпс, 46×35×30)^[2].
• Монументальні роботи
  • Надгробок поету Степану Будному в с. Струсові на Теребовлянщині (1959).
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку в селі Синяві Збаразького району (1961).
  • Пам'ятник Перемозі у Стрию (1968). Співавтори скульптори Дмитро Крвавич, Іван Самотос, архітектор П. Мельник^[2].
  • Монумент Перемоги в місті Підгайці (1974, камінь).
  • Пам'ятник загиблим землякам у селі Кутах Золочівського району (1977, архітектор Василь Каменщик)^[3].
  • Пам'ятник на братській могилі радянських воїнів (1975, архітектор Ігор Наконечний), встановлений біля сільської ради в с. Куровичі Золочівського району. Належить до пам'яток історії Золочівського району під охоронним № 459^[4].
  • Пам'ятник Т. Шевченкові в Підволочиську (1992).