Благовіщення (Мурашко)

«Благовіщення» — єдина картина на релігійну тематику українського живописця Олександра Мурашка; створена в 1909 році. Зберігається в Національному художньому музеї України^[1].

Благовіщення
Автор	Олександр Мурашко
Час створення	1909
Розміри	198 х 169 см
Матеріал	полотно, олія
Місцезнаходження	Національний художній музей України (Україна, Київ)

Сюжет

Митець обрав євангельський сюжет, який має усталену іконографію та велику кількість художніх втілень. На картині зображено подію, яка описана в Євангелії від Луки (Лук. 1:26–39), коли архангел Гавриїл, посланий Богом, проголосив: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою», повідомив Діві Марії про її вагітність і наказав назвати народженого сина Ісусом.

Художник розповідав, як у нього виникла ідея сюжету картини. Одного разу митець, перебуваючи у вітальні власного будинку, побачив дівчину, що безшумно відхилила тюль й увійшла з тераси до приміщення. В уяві митця дівчина перетворилася на архангела Гавриїла, що прийшов до Марії з благою звісткою, — майже безтілесну фігуру з закритими очима, осяяну сонцем^[2].

Опис

Художник сміливо поєднує в картині елементи філософського символізму модерну, імпресіоністичний пленерний живопис, реальність зображення та майстерність портретиста.

Філософ Максим Карповець про картину:

Домінують сині й жовті кольори, події вселенського масштабу передані тихо, безшумно, а буденні жести свідчать про взаємозв’язок речей у світі. Біблейську сцену можна назвати сюрреалістичною, бо Мурашко зумів помістити в полотно видиме і незриме, реальність і містичні видіння^[3].

Мистецтвознавці підкреслюють, що Мурашко розміщує ангела на золотому фоні. Обізнаний в тонкощах іконописної символіки, художник використовує сліпуче сонячно сяйво як символ небесного царства. Саме блискуче світло і створює на картині ефект присутності «іншого світу», звідки приходить посланець^[4].

Цікаві факти

У квітні 2021 року до Дня Благовіщення Національний художній музей України показав ескіз Олександра Мурашка 1907 року до полотна «Благовіщення» — «Тераса (Благовіщення)». Мистецтвознавці зазначають, що ескіз дає змогу прослідкувати трансформацію художнього задуму митця. В ескізі чимало відмінностей від картини, він більш канонічний. Зокрема, Марія й архангел Гавриїл представлені з німбами (в завершеній картині їх немає), Марія читає, а не вишиває, коли архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати. Але елементи, що зачаровують глядача у картині Мурашка, присутні й в ескізі: постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущена сукня, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня^[4].