Близенька

Близенька (пол. Blizianka) — село в Польщі, у гміні Небилець Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Давнє українське село (до акції Вісла). Населення — 406 осіб (2011^[1]).

Село
Близенька пол. Blizianka
Колишня церква
Координати 49°52′00″ пн. ш. 21°56′00″ сх. д.
Країна	ПольщаПольща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Стрижівський повіт
Гміна	Небилець
Перша згадка	1491
Висота центру	366 м
Населення	406 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 17
Поштовий індекс	38-114
Автомобільний код	RSR
SIMC	0656261
GeoNames	775844
OSM	r6937190 ·R
Близенька Близенька (Польща) Близенька Близенька (Підкарпатське воєводство)
Близенька у Вікісховищі

Етнографія

Лінгвісти зараховували жителів разом з довколишніми селами до замішанців — проміжної групи між лемками і надсянцями.

Історія

За даними податкового реєстру 1581 р. в селі було 11 кметів, 2 комірники, 5 комірників без худоби і 1 ремісник.

За даними Йосифинської метрики в 1785–1787 рр. в селі проживало 230 осіб, з них 205 греко-католиків, 12 римо-католиків і 13 юдеїв (облік осіб віком понад 9 років). Українці-грекокатолики села поступово зазнавали процесів латинізації та подальшої полонізації.

У 1899 р. проживало 560 осіб (281 греко-католик, 250 римо-католиків і 29 юдеїв).

У 1939 році в селі проживало 650 мешканців (160 українців, 440 поляків, 50 євреїв)^[2].

Після 2-ї світової війни село опинилось на теренах ПНР. Українське населення було виселено в СРСР у травні 1945 р. внаслідок укладення радянсько-польського договору і на понімецькі землі внаслідок операції «Вісла». Давня церква УГКЦ використовується як парафіяльний костел РКЦ.

У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][3]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	205	49	135	21
Жінки	201	35	105	61
Разом	406	84	240	82

• 1831 — 180 греко-католиків
• 1842 — 193 греко-католики
• 1843 — 190 греко-католиків
• 1849 — 183 греко-католики
• 1868 — 155 греко-католиків
• 1879 — 206 греко-католиків
• 1889 — 254 греко-католики
• 1899 — 281 греко-католик (також 250 римо-католиків і 29 юдеїв)
• 1908 — 294 греко-католики
• 1918 — 165 греко-католиків
• 1928 — 140 греко-католиків

Парафія

Парафія ериґована (заснована) в 1630 р. Метричні книги велися з 1776 р.

У 1831 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка і містечко Небилець та налічувала 424 парафіян.

У 1842 р. парафія належала до Дуклянського деканату, включала також села Гвоздянка, Малівка, Баричка, Гвозниця Горішня, Солонка, Лецка і містечко Небилець та налічувала 454 парафіян.

З 1843 р. парафія належала до Короснянського деканату, включала ті ж села та налічувала 458 парафіян.

У 1849 р. парафія включала ті ж села та налічувала 419 парафіян.

У 1868 р. парафія включала містечко Небилець і села Гвоздянка, Малівка, Конечкова, Поломя, Баричка і Явірник та налічувала 410 парафіян.

У 1879 р. парафія включала крім попередніх села Гвозниця Горішня і Гвозниця Долішня та налічувала 486 парафіян.

У 1889 р. парафія включала крім попередніх села Жарнова, Пстронгова і містечко Чудець та налічувала 583 парафіянина.

У 1899 р. парафія включала крім попередніх села Страшидлє і Солонка та налічувала 641 парафіянина.

У 1908 р. парафія налічувала 681 парафіянина.

У 1918 р. — 605 парафіян.

У 1928 р. — 468 парафіян.

В селі була парафіяльна дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована в 1865 р. взамін попередньої, парафія належала до Короснянського деканату.