Півненко Богдана Іванівна

Богда́на Іва́нівна Півне́нко (27 січня 1977, Харків) — українська скрипалька, продюсерка, викладачка, професор. Народна артистка України, яку називають «українською Паганіні в спідниці»^[1][2][3][4]. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2025). Солістка Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Учасниця дуету із піаністкою Іриною Стародуб^[2].

Богдана Півненко
Богдана Півненко, 2015
Основна інформація
Повне ім'я	Богдана Іванівна Півненко
Дата народження	27 січня 1977(1977-01-27) (48 років)
Місце народження	Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Професії	скрипалька
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти	скрипка
Нагороди	Заслужений артист України
Батько	Марчук Іван Степанович
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Півненко.

Біографія

Народилася в Харкові. Батько — художник Іван Марчук; мати — мистецтвознавиця Алла Півненко, викладала в Харківському художньо-промисловому інституті^[5][6].

1984 року почала навчатися в Харківській музичній десятирічці, клас скрипки. 1993 року перейшла до класу скрипаля Богодара Которовича в Київській середній спеціалізованій музичній школі ім. М. В. Лисенка. Також навчалася в Ігоря Пилатюка, який певний час працював асистентом у Которовича^[3][5].

У 1995—2003 — навчалась у Національній музичній академії імені Чайковського^[5]. У 2001—2003 роках навчалася в аспірантурі Академії Чайковського^[5], у класі Ігоря Пилатюка та Богодара Которовича^[2].

Із 2001 року грала в Міжнародному молодіжному оркестрі «Філармонія націй» під орудою Юстуса Франца (Justus Frantz)^[3][5].

2003 рік — майстер-класи у видатних скрипалів Віктора Третьякова, Захара Брона, Павла Вернікова^[2].

У 2000—2005 роках була концертмейстеркою національного камерного ансамблю «Київські солісти»^[5].

З 2008 по 2010 роки брала майстер-класи у Ольги Пархоменко^[2].

З 2000 року працює з національним ансамблем солістів «Київська камерата»^[5]. У липні 2023 року призначена виконувачкою обов'язків генерального директора і художнього керівника згаданого колективу^[7][8][9].

Як продюсерка та виконавиця брала участь у створенні 12-дискової «Антології сучасної української музики». В оформленні дисків використано роботи Івана Марчука^[1][3][8].

З 1999 року є викладачкою Національної музичної академії ім. Чайковського^[5]. У 2016—2023 року працювала завідувачем кафедрою скрипки, а нині професор^[7][8].

У 2014 році організувала проєкт підтримки музично обдарованих дітей «Ми діти твої, Україно!»^[1] та є активною учасницею проєкту «Responsible Future». У 2025 році потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди^[10].

Співпрацювала з Мирославом Скориком, Валентином Сільвестровим та Валерієм Матюхіним^[7].

Виступала з концертами в Англії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Грузії, Литві, Італії, Іспанії (зокрема в концертному залі Палацу каталонської музики в Барселоні) та США (зокрема в концертній залі Карнеґі-холі в Нью-Йорку^[9][11])^[2][8]. Скрипалька Богдана Півненко як солістка концертує з найкращими оркестрами України. На одній сцені виступала з диригентами, серед яких Юозас Домаркас, Володимир Сіренко, Саулюс Сондецкіс, Володимир Шейко, Теодор Кучар, Еркі Пехк, Лютарас Балченас, Наталія Пономарчук та Оксана Линів^[2].

Сім'я

У 2006 році одружилася з бізнесменом і політиком Володимиром Шульгою, засновником мережі супермаркетів «Фокстрот», з яким познайомилася під час Помаранчевої революції 2004 року. 7 грудня 2006 року народила сина Богдана. 2008 року чоловік помер від серцевого нападу^[12].

Згодом одружилася з кінорежисером Олегом Павлюченковим^[1].

Фільмографія

• Іван Марчук, Валентин Сильвестров. За горизонтом — горизонт… Віртуальне слайд-шоу. (DVD). — UKRmusic, 2012.
• Іван Марчук, Мирослав Скорик. За горизонтом — горизонт… Віртуальне слайд-шоу. (DVD). — UKRmusic, 2013.

Нагороди

• Народна артистка України (23 серпня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[13];
• Заслужена артистка України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України^[14];
• Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (5 березня 2025) — за концертні програми 2019—2024 років^[15];
• Лауреат Міжнародного музичного конкурсу імені Миколи Лисенка в Києві (1997)^[8];
• Лауреат Міжнародного конкурсу інтерпретаторів-інструменталістів (1997, Кишинів, Молдова)^[2];
• Лауреат національної програми «Нові імена України» (1997)^[3];
• Лауреат International Youth & Music Festival Vienna (2000, Відень, Австрія)^[8];
• Лауреат Міжнародного конкурсу «IBLA Grand Prize» (2016, Італія)^[8];
• Лауреат Міжнародного конкурсу of the Tadini International Music Competition (2016, Ловере, Італія)^[2].