Боголюбов Микола Миколайович (молодший)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боголюбов Микола Миколайович.

Микола Миколайович Боголюбов (нар. 7 березня 1940(19400307) р., Київ) — радянський і російський математик і фізик, доктор фізико-математичних наук, професор (1971), член-кореспондент АН СРСР (з 1984 року), Російської академії наук (з 1991 року), син Миколи Боголюбова.

Боголюбов Микола Миколайович
Народився	7 березня 1940(1940-03-07) (85 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фізик-теоретик, фізик, викладач університету
Alma mater	фізичний факультет МДУ (1963)
Галузь	математична фізика, статистична механіка і теоретична фізика[1]
Заклад	Математичний інститут імені Стєклова
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	Академія наук СРСР
Батько	Боголюбов Микола Миколайович
Брати, сестри	Боголюбов Павло Миколайович
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Крилова (1989) Премія НАН України імені М. М. Боголюбова (2000) Премія НАН України імені С. І. Пекаря (2006)

Біографія

Народився в Києві. Закінчив фізичний факультет Московського державного університету (1963). Працює завідувачем відділу в Математичному Інституті Російської Академії наук (з 1966), професор фізичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (з 1980 р.).

Наукова діяльність

Основні праці присвячені математичній і теоретичній фізиці та математичним методам в статистичній механіці.

Автор понад 80 наукових праць, в тому числі 7 книг і монографій

Нагороди

Державна премія СРСР (1983, спільно з Б. Й. Садовниковим) за цикл робіт «Математичні методи в статистичній механіці» і низка премій Інституту ядерних досліджень (м. Дубна).