Бойно-Родзевич Георгій Георгійович

Бойно-Родзевич Георгій Георгійович (1867, Полтава — 1937, Вінниця) — відомий психіатр, доктор медицини, один з ініціаторів заснування першого медичного закладу на Поділлі.

Бойно-Родзевич Георгій Георгійович
Народився	1867  Полтава, Російська імперія
Помер	1937  Вінниця, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Діяльність	психіатр

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Родзевич.

Життєпис

Народився у сім'ї службовця. Отримав середню освіту у гімназії на батьківщині. В 1886 р. вступив до Санкт-Петербурзького університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. У студентські роки додатково відвідував лекції відомих професорів юридичного факультету, які викладали філософію, історію права та інше. Багато часу приділяв дослідженням, які проводив у фізіологічній лабораторії^[1].

Закінчивши університет Бойно-Родзевич вступив до Військово-медичної академії, яку закінчив на відмінно в 1895 р. і згідно з існуючим тоді положенням пішов служити до армії. Спочатку служив полковим лікарем, а потім — ординатором психіатричного відділення Варшавського госпіталю. Після звільнення з військової служби у 1901 р. зайняв посаду ординатора у Харківській психіатричній лікарні. Три роки працював під керівництвом Б. С. Грейденберга, а після негативного ставлення влади до наставника, Бойно-Родзевич у вигляді протесту залишив службу в Харкові і з 1904 р. почав працювати ординатором Віленської психіатричної лікарні^[2].

В 1907 р. працював помічником директора Московської окружної психіатричної лікарні. З 1908 по 1928 р. займав посаду директора Вінницької психіатричної лікарні. З 1928 р. завідував медичною частиною лікарні, а згодом став її науковим консультантом^[3].

Георгій Георгійович брав активну участь у створенні Вінницького медичного інституту. Після його заснування, маючи великий досвід роботи, допомагав в організації психіатричної та нервової клінік на зразок московської та ленінградської, де він раніше працював^[4].

З 1931 р. по 1937 р. був завідувачем кафедри психоневрології Вінницької філії Київського клінічного інституту^[1].

Георгій Георгієвич Бойно-Родзевич помер 1937 р. Похований на цвинтарі Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. О. І. Ющенка.

Наукові праці

• «К учению о психиатрической эпилепсии» (1898)
• «Сумеречное состояние сознания» (1898)
• «Миоклония» (1899)
• «Отказ от пищи у истериков» (1899)
• «Случай мужской истерии» (1901)
• «Изоляция душевнобольных» (1904)
• «План психиатрической помощи в Подолии» (1912)
• «Призрение душевнобольных в российской провинции (1914)
• «Активная терапия душевнобольных» (1927)
• «Внебольничное содержание душевнобольных» (1928)
• «Трудотерапия и метод Симона» (1935)