Болгарські епіграфічні пам’ятки

Болгарські епіграфічні пам'ятки^[2][3][4] (чув. Атăлçи Пăлхар эпиграфика палăкĕсем, тат. Болгар эпиграфика табылдыклары) — надгробки з написами (епітафами) XIII—XIV століттями на території колишнього Булгарського улуса Золота Орди. Розкриті надгробки можна розділити на кілька категорій. Розкриті надгробки можна розділити на кілька категорій. З точки зору «цивілізації» є такі:

• Мусульманські арабомовні надгробки, який зараз збереглося близько 400 одиниць;
• Вірменський з їхньою графікою, в кількості 5 одиниць і ще декількох невеликих фрагментів;

Історія Татарстану

Велика Булгарія

Хозарський каганат

Волзька Булгарія

Половці

Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію

Золота Орда

Казанське ханство

Велике князівство Московське

Казанська губернія

Ідель-Урал

Татарська АРСР

Татарстан

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Історія Чувашії

Імперія гунів (434 — VI ст.)

Велика Болгарія (632 — 668)

Хозарський каганат (650—969)

Волзька Булгарія (X ст. — 1240)

Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію

Золота Орда (1240—1438)

Казанське ханство (1438—1552)

Московське царство (1552—1708)

Казанська губернія (1708—1920)

Симбірська губернія (1796—1924)

Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)

Чуваська АРСР (1925—1990)

Чуваська РСР (1990—1992)

Чувашія

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Клуб надгробку з болгарського поселення

Північний мавзолей XIV століття в болгарському поселенні.^[1]:168 музеї болгарської цивілізації виставляються ще дві надгробки

Хуссейн Фейзханов (1823 або 1828—1866), який вперше прочитав болгарські епіграфічні пам'ятники за допомогою даних мови чуваш (1863)

У них є арабські літери.

Мусульманські надгробки, у свою чергу, можна класифікувати за мовною особливістю:

• тільки з арабським текстом;
• наявність, крім арабської та тексту на якійсь тюркській мові.

Залежно від типу тюркської мови, остання група пам'яток розділена наступним чином:

• надгробки з написами в тюркському районі (цей сукупність є найбільшим)^{[5][6]:110[7]:85-99});
• надгробні камені в тукальній z-мові.

Існує також класифікація на появі пам'яток, відповідно до їх художніх особливостей-1-го стилю та 2-го стилю.

Надгробки 1-го стилю зазвичай мають текст у z-мові, а 2-й стиль це текст у r-мові.

Тому спочатку вважалося, що така класифікація охоплює всі ознаки в комплексі. Однак є винятки з такої відповідності.^[7]:12,23[8]

Історія вивчення

Дослідження болгарських епіграфічних пам'яток має трьохсотлітню історію. Початок був покладений указом Петра I 1722 року, після того, як він особисто відвідав болгарське поселення.

У 1831 р. орієналіст Юлій Клапрот вперше опублікував болгарські епітафії. А в 1863 році Х. Файсханов прочитав написи, спираючись на дані мови чуваш. Ось як виглядало розуміння цього у його статті.^[2]:31-32:

«Особенное внимание обращает на себя во многих булгарских надгробных надписях выражение ҖИАТ ҖҮР. В моих снимках эта фраза очень ясна, так что даже при ней и знаки поставлены так: ҖИАТИ ҖҮР. Обыкновенно принимают эту фразу за арабскую, переводят ее словами: пришествие угнетения, и придавая ей смысл особой эры, выводят из числового значения букв год 623. По моему мнению, подобное объяснение едва ли может быть верно… Не следует ли, не вдаваясь ни в какие гадательные предположения, читать просто ҖИАТИ ҖҮР, т. е. ЙИТИ ЙҮЗ? В пользу моего чтения говорит и обыкновение татар начальное „й“ произносить и писать как „Ж“… Что касается до буквы „р“, употребленной вместо „з“ в слове ҖҮР, то это можно объяснить отчасти ясностью (как и в слове СКР, т. е. СИКЕЗ) смысла и без точки, отчасти употреблением чувашских числительных слов в эпитафиях этого времени.»

Значення пам'яток

Болгарські епіграфічні пам'ятки датуються XIII—XIV століття. Їх слід розглядати як задокументовані джерела середньовіччя. Тому ці об'єкти, у своїй «незаперечній автентичності»^[6]:107, нічого не може скасувати. З археологічної точки зору, вони є артефактами і письмовими джерелами.

Вибрані надгробки

1. Пам'ятник 1281/1282 Російський Урмат Віскогорський округ, РТ (Республіка Татарстан). Мови арабські та болгарські.^[4]:4-5
2. Пам'ятник дочці Ісмагіл, Ільчі Амек 1285/1286 Місцезнаходження: РТ, болгарська. Арабська мова^[3]:10-11
3. Епіграфічний пам'ятник Юнус А. С. [Су] Варі 1287/1288. Місце розташування: РT, болгарська. Мови арабські та болгарські.^[3]:12-15, Є фліп -сторона.
4. Пам'ятник 1291/1292. Місце розташування: РT, Казань (від котеджу єпископії був перевезений до Державного музею Республіки Татарстан). Арабська мова.^[4]:6-7
5. Пам'ятник 1297/1298. Місце розташування: РT, Казань (з котеджу єпископії був перевезений до Державного музею Республіки Татарстан). Мови арабські та болгарські.^[4]:8-9
6. Епіграфічна пам'ятка, надгробок дочці Рамазану, Зубеїда 1303/1304. Місце розташування: RT, с. Великий Атіас район Тетьюшевського. Мови арабська та болгарська^[4]
7. Пам'ятник міста Болгарського 1308 Рік. Мови арабські та болгарські. За словами Ф. С. Хакімзянов, «Деякі слова є неоціненними матеріалами з точними датуваннями для історії мови чуваша, це особливо стосується множини» -säm .
8. Пам'ятник 1309/1310. Мови арабської та болгарської^[3]:48-49. Є фліп -сторона. Знайдено в 1973 році.
9. Епіграфічна пам'ять Гусмана, Ібрагіму Ас-Суварі 1314. Місцезнаходження: RT, S. Б. Тетіші, Тетіушскi район. Мови арабська та^[4]