Болдирєв Володимир Анатолійович

Володимир Анатолійович Болдирєв (рос. Владимир Анатольевич Болдырев, 5 січня 1949, Волгоградська область, РРФСР) — російський та радянський військовий діяч, Головнокомандувач сухопутних військ Російської Федерації (2008 — 2010). Командувач 6-ю армією РФ, Сибірського та Північно-Кавказького військового округу. Командувач об'єднаних російських військ під час російсько-грузинської війни 2008 року.

Володимир Анатолійович Болдирєв Владимир Анатольевич Болдырев
Генерал армії
Загальна інформація
Народження	5 січня 1949(1949-01-05) (76 років) Волгоградська область, РРФСР
Громадянство	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Alma Mater	Московське вище військове командне училище Військова академія імені М. В. Фрунзе Військова академія Генерального штабу
Військова служба
Роки служби	1978–2010
Приналежність	Росія
Вид ЗС	Радянська армія Сухопутні війська Російської Федерації
Рід військ	Сухопутні війська
Війни / битви	Збройний конфлікт на Північному Кавказі Російсько-грузинська війна
Командування
Північно-Кавказький військовий округ Сибірський військовий округ 6-та загальновійськова армія Приволзько-Уральський військовий округ Сухопутні війська Російської Федерації

Біографія

Народився 5 січня 1949 року у Волгоградській області, РРФСР. Вступив до лав радянської армії в 1961 році. Закінчив Московське вище військове командне училище в 1971. Після випуску проходив службу у Білоруському військовому окрузі та в Центральній групі військ розташованій в Чехословаччині.

Військова кар'єра

Володимир Болдирєв служив командиром дивізії Забайкальського військового округу в 1985 по 1990, перш ніж вступити до Військової академії Генерального штабу Росії, яку він завершив в 1992 році.

В 1992 році, зайняв посаду начальника штабу 6-та загальновійськової армії РФ Ленінградського військового округу, через два роки став командувачем цієї армії.

З вересня 1996 по грудень 1998, займав посаду першого заступника командира Забайкальського військового округу. Також під кінець 1998 року, він назначений командувачем Північно-Кавказького військового округу. В грудні 2002, повернувся на посаду командувача війського округу замінивши Геннадія Трошева на цій посаді^[1].

В 12 грудні 2003 за наказом Президента Росії Володимира Путіна був підвищений до генерала армії.

У липні 2004 року, зайняа посаду командувача Приволзько-Уральського військового округу.

В серпні 2008 року, отримав посаду Головнокомандувача Сухопутних військ РФ замінивши Олексія Маслова на цій посаді. Був особисто призначеним тодійшнім міністром оборони РФ, Анатолієм Сердюковим.

Був одним з головним військових командирів у російсько-грузинській війні 2008 року. Під час війни, російські військові змогли захопити місто Цхинвалі, яке пізніше стане столицею самопроголошеної Республіки Південна Осетія^[2]. Після короткотривалої війни та окупації частини грузинських територій, за командуванням Болдирєва, Росія завершила розгортання військових баз в Абхазії і Південній Осетії в червні 2009 року^[3].

На полігоні в Оренбурзькій області разом Анатолієм Сердюковим (перший справа) та Дмитром Медведєвим (другий справа)

У відставці з 1 січня 2010 року після написання рапорту про звільнення, попри подовження контракту на посаді командувача сухопутних військ.

У відставці

Після відставки з військової служив, став членом Управління генеральних інспекторів Міністерства оборони Російської Федерації^[4].

Після того як Рамзан Кадиров та Євген Пригожин почали критикувати генерала Олександра Лапіна за поразку російських військ під час харківського контрнаступу, Болдирєв відповів них, що вони не мають права так висловлюватися, а лише президент та міністр оборони^[5]. Натомість Кадиров відповів, що Володимир Болдирєв був звільнений з посади командувача Північно-Кавказького військового округу через свою некопетентність, генерал у відповідь заперечив цей факт.

Висловлюючись про повномаштабну війни Росії проти України у листопаді 2022, екс-головнокомандувач сухопутних військ заявив, що для російських військових зараз важливо «стояти на смерть на рубежах і готувати угруповання». Російський генерал додав: Це не один місяць, і не два, і навіть не півроку^[6].

Родина

• Батько — Анатолій Олександрович Болдирєв (1925 — 2010), офіцер радянської армії, який дослужився до генерала-лейтенанта.
• Син — Андрій Болдирєв, російський військовоначальник, голова Московського вищого військового командного училищя, генерал-майор (2014).

Нагороди

• Орден Святого Георгія 2-ступення (2008).
• Орден «За заслуги перед Вітчизною».
• Орден «За військові заслуги».
• Заслужений військовий спеціаліст Російської Федерації.