Болдирєв Ростислав Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болдирєв.

Ростисла́в Васи́льович Бо́лдирєв (нар. 22 липня 1935, станція Біличі, Києво-Святошинський район, Київська область, нині смт. Коцюбинське — пом. 4 листопада 2019) — український учений-мовознавець. Доктор філологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1994 року. Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук вищої школи України.

Болдирєв Ростислав Васильович
Народився	22 липня 1935(1935-07-22) станція Біличі, Києво-Святошинський район, Київська область, нині у складі Києва
Помер	4 листопада 2019(2019-11-04) (84 роки)
Країна	СРСР→ Україна
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка
Галузь	педагогіка, філологія
Заклад	Український гуманітарний інститут
Посада	ректор Українського гуманітарного інституту
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Відомий завдяки:	Етимологічний словник української мови
Нагороди	Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення»

Біографія

Народився 22 липня 1935 року на станції Біличі, Києво-Святошинського району, Київської області, нині — смт. Коцюбинське Київської області у родині вчителів.

Закінчив Київський державний університет ім. Т. Шевченка,

1953 року став студентом філологічного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив із відзнакою у 1958 року. В університеті виявив себе різносторонньо: за досягнення у навчанні став персональним стипендіатом імені К. Д. Ушинського, а за збирання першого цілинного врожаю у Казахстані був нагороджений Почесним значком «За освоєння нових земель».

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію. У 1964—1992 роках — старший науковий співробітник відділу загального і слов'янського мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН України, з 1987 року — професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, з 1988 року — професор КДУ ім. Т. Шевченка. Доктор філологічних наук (1985), професор (1987). У 1992—2004 роках — завідувач кафедри фонетики і граматики слов'янських мов Київського національного лінгвістичного університету, з 2004 року — професор-консультант кафедри загального та українського мовознавства цього університету, з 2005 року — професор-консультант кафедри германської філології Українського гуманітарного університету. З 2012 року — ректор Українського гуманітарного інституту в м. Буча. Володіє 10 мовами.

Наукова діяльність

Основні напрями наукових досліджень: слов'янська та індоєвропейська етимологія, лінгвістична русистика та україністика, германська і романська історична лексикологія, балканістика, хеттологія, класична філологія, давньоіранська філологія та орієнталістика.

Автор понад 960 наукових праць. Серед них 7 монографій, зокрема «Етимологічний словник української мови [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]» у п'яти томах (1982—2000), майже 5 тисяч етимологічних статей (переважно праслов'янська лексика індоєвропейського та неіндоєвропейського походження). Підготував 8 докторів наук і 28 кандидатів наук.

Один з засновників і редакторів «Наукового вісника кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету» (2000—2004).

Основні напрями наукових досліджень Ростислава Болдирєва — слов'янська та індоєвропейська етимологія, історія і типологія слов'янських мов, функціональна граматика, германська і романська історична лексикологія, давньоіранська філологія, класична філологія, хеттологія і орієнталістика. Він підготував серію історико-етимологічних досліджень, зокрема, майже 1000 наукових праць, серед них 7 монографій.

У 1980-х роках був членом спеціалізованої вченої ради Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук України, зараз — член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій КНУ ім. Т. Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету.

Нагороди

• Лауреат нагороди Ярослава Мудрого АН ВШУ (2008).
• Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення» (2014)^[1]