Болотін Григорій Самойлович

Григорій Самойлович Болотін (Болотін-Балясний) (1896–1990) — Діяч військової контррозвідки, генерал-майор (26.05.1943).

Григорій Самойлович Болотін
Народження:	1896(1896) Брусилів, Київської губернії Російської імперії
Смерть:	1990(1990)
Країна:	СРСР
Партія:	КПРС
Військова служба
Звання:	Генерал-майор В 1955 році був позбавлений звання
Нагороди:	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За взяття Кенігсберга» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Біографія[1]

Народився в грудні 1896 року в містечку Брусилові (Брусилівська волость Київської губернії Російської імперії), нині Житомирська область, Україна, в родині директора магазину. Єврей.

• У 1916-1918 рр. ливарник на заводі братів Крошнер, Київ.
• У 1918-1919 рр. партизан загону Власенко, м. Коростишів, Радомишль, Київ.
• У 1919 р червоноармієць караульного батальйону 1-го запасного полку, Київ.
• У 1919-1921 рр. червоноармієць 517-го Дніпро. полку, 2-го експедиційного загону по ББ, мл. ком. 77 стрілецького полку, Південно-Західний фронт.
• У 1921-1925 рр. зав. агентурою, уполн. розвідки губ. ЧК — губ. від. ГПУ, Київ.
• У 1925-1927 рр. пом. уполн. ГО ГПУ 14 -го стрілецького корпусу, Київ.
• У 1927-1929 рр. секретний уповноважений ГО ГПУ Українського ВО, Харків. Член ВКП (б) з 1928 року.
• У 1929-1934 рр. пом. уполн., уполн., оперуполн. ГО ГПУ Українського ВО, Харків.
• У 1934-1936 рр. пом. поч. ГО НКВД 45-го механізованого корпусу, Київ.
• У 1936-1937 рр. у відрядженні в Іспанії.
• У 1937—1938 рр. зам. поч. отд-я ГО ГУГБ НКВД СРСР.
• У 1938 р зам. поч. 7-го отд-а 3-го відділення. 2-го упр. НКВД СРСР.
• У 1938-1940 рр. зам. поч. 9-го отд-я 4-го відділення. ГУГБ НКВД СРСР.
• У 1941 р поч. 7-го отд-я 4-го відділення. ГУГБ НКВД СРСР, потім, поч. 4-го відділення. 3-го упр. НКО СРСР.
• У 1941-1943 рр. поч. 4-го відділення. УТО НКВД СРСР.
• У 1943-1946 рр. пом. поч. ГУКР СМЕРШ по Волхов., 3-го Білорус. фронтах.
• У 1946-1950 рр. пом. поч. 3-го гл. упр. МДБ СРСР.
• У 1950 р звільнений через хворобу. Персональний пенсіонер республіканського значення. Проживав в Москві.

Помер в січні 1990 року.

Звання

• Старший лейтенант ДБ (08.01.1936);
• Капітан ДБ (05.04.1940);
• Бригадний комісар (10.06.1941);
• Полковник ДБ (14.02.1943);
• Генерал-майор (26.05.1943). Позбавлений звання генерал-майора 03.01.55 Пост. СМ СРСР № 9-4сс «як дискредитував себе за час роботи в органах держбезпеки і недостойний в зв'язку з цим високим званням генерала».

Нагороди

• Орден Леніна
• Три ордена Червоного Прапора
• орден Кутузова II ступеня (25.03.1945)
• Два ордена Вітчизняної війни I ступеня (31.07.1944, 13.09.1945)
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (28.10.1943)
• орден Червоної зірки (09.03.1943)^[2]
• Медалі в тому числі:
  • Медаль «За відвагу»
  • «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії» (1938)
  • «За оборону Москви» (1944)
  • «За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
  • «Ветеран Збройних Сил СРСР» (1976)
• знак «Заслужений працівник НКВС» (02.02.1942)
• Знак «50 років перебування в КПРС» (24.05.1982)