Бондар Володимир Налькович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.

Володимир Налькович Бондар — український політик та економіст, кандидат економічних наук (доктор філософії).

Володимир Налькович Бондар
Виступ Володимира Бондаря на мітингу
Народився	16 жовтня 1968(1968-10-16) (57 років) Луцьк, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Волинський національний університет імені Лесі Українки
Заклад	Волинська обласна державна адміністрація
Членство	Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Реформи і порядок і Команда Андрія Балоги
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден Данила Галицького
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
4-го скликання
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»	14 травня 2002	—	15 червня 2005

Біографія

Народився 16 жовтня 1968 року в Луцьку.

У 1996 році закінчив історичний факультет Волинського національного університету імені Лесі Українки. У 2007 році — Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Факультет післядипломної освіти (економіка).

• 1985—1986 роки — учень СПТУ № 9 міста Луцька.
• 1986 року — слюсар Державного підшипникового заводу № 28, місто Луцьк.
• 1986—1988 роки — служба в армії, в/ч 47425.
• 1989—1991 роки — електромонтер 3-го розряду Державного підшипникового заводу 28, місто Луцьк.
• 1991—1996 роки — студент Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки (Волинський державний університет імені Лесі Українки).
• 1995—1997 роки — в.о. провідного спеціаліста відділу молоді управління у справах молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Волинської обласної державної адміністрації. Провідний спеціаліст відділу організаційно-методичної роботи Центру соціальних служб для молоді, місто Луцьк.
• 1998—2000 роки — завідувач відділу у справах неповнолітніх та молоді виконкому Луцької міської ради.
• 2000—2001 роки — заступник начальника управління з питань внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації.
• з 4 вересня 2001 року по 2002 рік — директор Центру муніципальних реформ «Луцьк-1432», заступником директора став Сосновський Антон Павлович. Далі, у 2002-2003 роках директором цього центру був Мартинюк Олександр Іванович, а з 2003 року директором центру був Пархом'юк Анатолій Іванович.
• 4 лютого 2005 — 15 листопада 2007 роки — голова Волинської облдержадміністрації^[2][3].
• Квітень — листопад 2008 року — радник Президента України^[4][5].

Радник Президента України (поза штатом) (листопад 2008^[6] — березень 2010^[7]);

Відомий як голова Волинського обласного об'єднання студіюючої молоді «Зарево» (на платформі ОУН-мельниківців) у 1995—1997 рр., відколи його замінив Тертичний Юрій Вікторович. З критикою діяльності Бондаря, як пособника влади на цій посаді, виступив Гіль Олександр Сидорович (1973-2011) у своєму історико-політичному дослідженні «Історія волинського «Зарева» (Луцьк, 2001); також тогочасну діяльність Бондаря, як провокаційну, критикували колишні лідери мельниківців м. Луцька Головацький Юлій Миколайович (1926-2000), Собчук Володимир Степанович, та Білий Юрій Петрович.

Далі Бондар відомий, як голова правління Центру громадських молодіжних організацій Волині «Наша справа» у 1995—2002 рр. Тоді, на початку 1995 року, асоціація об’єднувала лише три молодіжні організації — студентську спілку “Зарево”, фундацію імені В’ячеслава Липинського і мистецьку організацію “Веселий млин”. Надалі центр “Наша справа”, який очолив Стемковський Владислав Володимирович, об’єднав 22 молодіжні організації області.

Також Бондар став першим керівником Волинської обласної організації партії "Реформи і порядок" (у 1997—2004 рр.), його заступником у цей період був Мартинюк Олександр Іванович, 1974 року народження, депутат Луцької міськради в 1998-2002 роках. За участю Бондаря 19 квітня 1999 року було створено Волинську обласну "Асоціацію молодих реформаторів", яку очолив Сосновський Антон Павлович, обраний у 2002 р. за підтримки Бондаря депутатом Луцької міськради.

У 2003 році Бондар заснував разом зі своїм другом Олександром Мартинюком Волинський обласний благодійний фонд муніципального економічного розвитку «МЕР», директором став Мартинюк. ^[8].

З 2005 по 2008 рік – голова Волинської обласної організації партії «Народний союз Наша Україна», за списком цієї партії був обраний депутатом Волинської облради (2006—2010), член постійної комісії з питань бюджету, фінансів, майна, спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. Почесний голова правління Центру громадських молодіжних організацій Волині «Наша справа».

З 2008 р. — голова Волинської обласної організації Єдиного Центру; заступник голови Партії, член Президії Єдиного Центру; заступниками голови Волинської обласної організації у 2008-2010 роках були Загрева Борис Юхимович та Гузь Ігор Володимирович. ^[9]. Але 2011 року Бондар вийшов з цієї партії.

На місцевих виборах 2010 року балотувався на посаду Луцького міського голови, але знявся з виборчих перегонів за тиждень до дня голосування. Також балотувався у депутати Волинської обласної ради у списку партії «Єдиний Центр», але безуспішно.

З 2013 по 2014 рік – координатор Волинської обласної громадської організації «Третя Українська Республіка».

У травні 2014 року – координатор громадської ініціативи «Волинь за Петра Порошенка».

На позачергових парламентських виборах 2014 року балотувався у депутати Верховної Ради України від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» по одномандатному округу, але зазнав поразки.

На місцевих виборах 2015 року балотувався у депутати Волинської обласної ради 7-го скликання від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» в територіальному виборчому окрузі №32. За результатами волевиявлення отримав 49,22% голосів, знову став депутатом обласної ради.

З 2016 року до 25 вересня 2019 року працював на посаді заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України (у 2017-2019 роках - як виконуючий обовязки голови на посаді заступника), куди його прийняв на роботу тогочасний керівник агентства Ковальчук Олександр Петрович. Після Ковальчука, з 30 червня 2016 року по 22 листопада 2017 року головою Держлісагентства була Юшкевич Христина Василівна. Згідно протоколу №35 засідання Кабінету міністрів України від 18 травня 2017 року, Христину Юшкевич було звільнено з посади голови Державного агентства лісових ресурсів України як "такої, що не пройшла випробування у зв'язку з встановленням невідповідності її займаній посаді, виявленій за результатами випробування". ^[10].

З того часу Юшкевич була виконуючою обовязки голови, а вже 22 листопада 2017 року в. о. голови Держлісагентства був призначений Бондар.

Після звільнення з Держлісагентства, у 2019-2020 роках Бондар працював старшим науковим співробітником Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, також займався написанням кандидатської дисертації.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року Бондар балотувався у депутати Волинської обласної ради 8-го скликання від політичної партії «За Майбутнє» (24-й номер у єдиному списку, 1-й номер у виборчому списку в територіальному виборчому окрузі №6). За результатами волевиявлення набрав 2067 голосів, обраний депутатом Волинської обласної ради. ^[11].

17 лютого 2021 року постановою вченої ради Інституту агроекології і природокористування НААН був затверджений кандидатом економічних наук (доктором філософії) після захисту дисертації на тему: "Організаційно-інституціональні механізми управління лісогосподарським виробництвом на засадах ринкової економіки. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 051 – економіка, галуззю знань 05 – соціальні та поведінкові науки. Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2020". ^[12].

Парламентська діяльність

Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 22 Волинська область. Член партії «Реформи і порядок» (Фракція «Наша Україна»). Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Нагороди та звання

Державний службовець 1-го рангу (з жовтня 2005)^[13]. Орден «За заслуги» III (жовтень 1999)^[14], II ступенів (грудень 2007)^[15]. Орден Данила Галицького (жовтень 2008)^[16].