Борель Петро Федорович

Петро Федорович Боре́ль (нар. 1829 — пом. жовтень 1898, Санкт-Петербург) — російський літограф і живописець-аквареліст.

Борель Петро Федорович
Народження	1829[1]  Російська імперія
Смерть	1898[1]
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник
Борель Петро Федорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Борель.

Біографія

Народився у 1829 році. У 1850-х роках був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. 1855 року отримав звання некласного художника акварельного портретного живопису за «Портрет пані NN» і етюд «Голова старого»^[2].

Помер у Санкт-Петербурзі в жовтні 1898 року.

Творчість

Автор літографій:

• «Церква в ім'я мучениці цариці Олександри на Бабігонському пагорбі в Петергофі» (Російська державна бібліотека)^[2];
• «Ніжин»;
• «Ліцей князя Безбородька»

портрети

• Миколи Гоголя;
• Євгена Гребінки;
• Григорія Квітки-Основ'яненка;
• Михайла Максимовича;
• Миколи Костомарова;
• Остапа Вересая;

духовних осіб

• Йосифа (Семашка), митрополита Литовського і Віленського (1861);
• Ісидора (Нікольського), митрополита Київського і Галицького (1860);
• Філарета (Амфітеатрова), митрополита Київського і Галицького (1865);
• Ніла (Ісаковича), архієпископа Ярославського і Ростовського (1860);
• Леоніда (Краснопевкова), єпископа Дмитровського (1862);
• Феофана Затворника Вишенського (1860).

Іван Айвазовський	Микола Добролюбов	Віссаріон Бєлінський	Ісидор (Нікольський)	Феофан Затворник

Ілюстрував журнали:

• «Художній листок» (1868—1870);
• «Всесвітня ілюстрація» (1871—1895);
• «Північ» (1889—1895);
• «Нива» (1892).

Виконав літографії для видань:

• «Ліцей князя Безбородька» (Санкт-Петербург, 1859);
• «Портретна галерея російських діячів» Олександра Мюнстера (Санкт-Петербург, 1860—1864, 4 тома; Санкт-Петербург, 1864—1869, 2 тома);
• «Портрети духовних осіб» Андрія Траншеля (Санкт-Петербург, 1860—1862, 3 випуска).

Писав акварелі.

У 1895 році на першій виставці друкарської справи був удостоєний великої золотої медалі за «художні роботи на камені»^[2].