Івченко Борис Вікторович

Бори́с Ві́кторович І́вченко (29 січня 1941, Запоріжжя — 28 червня 1990, Київ) — український кінорежисер і актор. Син українського кінорежисера Віктора Івченка.

Борис Івченко
Зображення
Ім'я при народженні	Борис Вікторович Івченко
Дата народження	29 січня 1941(1941-01-29)
Місце народження	Запоріжжя
Дата смерті	28 червня 1990(1990-06-28) (49 років)
Місце смерті	Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	УРСР
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого[1]
Професія	кінорежисер, актор
Кар'єра	1958–1990
IMDb	ID 0412213

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івченко.

Життєпис

Борис Івченко народився 29 січня 1941 року в Запоріжжі, у родині кінорежисера та сценариста, Народного артиста УРСР Віктора Івченка та його першої дружини, акторки Ольги Ножкіної.

У 1966 році закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого.

У 1966–1990 роках — режисер Київської кіностудії імені О. П. Довженка.

Помер 28 червня 1990 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 6).

Пам'ять

• 2011: До 60-річчя режисера студія «КТМ» зняла 30-хвилинний фільм «Любі мої… Хороші. Борис Івченко» (режисер Сергій Іушин, продюсер Сергій Затула)^[2].

Фільмографія

Режисер

Могила Бориса Івченка

• Антракт (1966)
• Втікач з «Янтарного» (1968, другий режисер)
• Анничка (1968, Приз «Золота Башта Байона» II Міжнародного кінофестивалю у Камбоджі, 1969)
• Олеся (1971)
• Пропала грамота (1972)
• Коли людина посміхнулась (1973)
• Марина (1974)
• Пам'ять землі (1976)
• Під сузір'ям Близнюків (1979)
• Два дні у грудні (1981)
• Завтрашній хліб (1980, т/ф),
• Зоряне відрядження (1982)
• Раптовий викид (1983)
• Небилиці про Івана (1990)

Актор

• НП. Надзвичайна подія (1958), епізод
• Фортеця на колесах (1960)
• Кров людська — не водиця (1960)
• Дмитро Горицвіт (1961)
• Анничка (1968)
• Вавилон XX (1979)