Босулаєв Анатолій Федотович

Анатолій Федотович Босула́єв (нар. 15 червня 1904, Керч — пом. 23 квітня 1964, Ленінград) — російський радянський художник театру та кіно.

Босулаєв Анатолій Федотович
Народження	15 квітня 1904(1904-04-15)  Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть	23 квітня 1964(1964-04-23) (60 років)
	Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Богословське кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж
Діяльність	сценограф
Нагороди

Біографія

Народився 2 [15] червня 1904(19040615) року в місті Керчі. 1924 року закінчив Харківський художній технікум. Навчався в мистецьких майстернях Пролеткульту в Харкові. Виконував декорації для театрів Харкова, афіші до кінофільмів Всеукраїнського фотокіноуправління.

З 1929 року виконував декорації для театрів Москви і Ленінграда. З 1946 року працював художником, а з 1951 року — головним художником Ленінградського академічного театру драми імені Олександра Пушкіна.

Помер в Ленінграді 23 квітня 1964. Похований на Богословському кладовищі^[1].

Творчість

Виконував плакати до художніх фільмів на замовлення Ялтинського та Одеського відділення Всеукраїнського фотокіноуправління, зокрема до фільмів:

• «Вибух» (1928);
• «Кіра Кіраліна» (1929).

Оформив вистави

• «Мандат» Миколи Ердмана (1925);
• «Віринея» Валеріана Правдухіна за Лідією Сейфулліною (1926);
• «Ніч проти Різдва» за Миколою Гоголем (1928);
• «Хо» Івана Микитенка (1928);
• «Рейки гудуть» Володимира Киршона(1928);
• «Квадратура кола» Валентина Катаєва (1929);
• «Барабан» Д. Крамського та Ігора Земгано (1929);
• «Розгром» Олександра Фадєєва (1932);
• «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1935);
• «Великий день» Володимира Кіршона (1937);
• «Дачники» Максима Горького (1939, 1947);
• «Фельдмаршал Кутузов» Володимира Соловйова (1941);
• «Створення світу» Миколи Погодіна (1945);
• «Переможці» Бориса Чирскова (1946);
• «Вишневий сад» Антона Чехова (1955);
• «Безодня» Олександра Островського (1955);
• «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1955);
• «Зоря над Двиною» Юлія Мейтуса (1955);
• «Гравець» за Федором Достоєвським (1956);
• «Біг» Михайла Булгакова (1958);
• «Усе лишається людям» Самуїла Альошина (1959);
• «За московським часом» Леоніда Зоріна (1961);
• «Маленькі трагедії» Олександра Пушкіна (1962).

Художник фільмів

• «Гарячі днинки» (1935, режисери Олександр Зархі, Йосип Хейфіц);
• «Семеро сміливих» (1936, режисер Сергій Герасимов; «Ленфільм»);
• «Його звуть Сухе-Батор» (1942, режисери Олександр Зархі, Йосип Хейфіц; «Ленфільм»);
• «Непереможні» (1943, режисери Сергій Герасимов, Михайло Калатозов).

Відзнаки

• Нагороджений орденом «Знак Пошани» (14 квітня 1944)^[1];
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1956 року;
• Народний художник РРФСР з 1963 року.