Бохинське озеро

Бохинське озеро (словен. Bohinjsko jezero, нім. Wocheiner See) — найбільше постійне озеро Словенії, що займає площу 3,18 км²^[2]. Розташоване на висоті 525 м над рівнем моря на території общини Бохинь і є частиною національного парку «Триглав».

Бохинське озеро словен. Bohinjsko jezero
Бохинське озеро
46°17′00″ пн. ш. 13°51′32″ сх. д.
Розташування
Країна	Словенія
Прибережні країни	Словенія
Геологічні дані
Тип	льодовикове озеро
Природоох. тер-я	Національний парк Триглав
Розміри
Площа поверхні	3,18  км²
Висота	525 м
Глибина макс.	44,6  м
Довжина	4100 ± 1 м[1]
Ширина	1200 ± 1 м[1]
Об'єм	0,1  км³
Вода
Басейн
На об'єкті	Sava Bohinjkad
↑ Водний басейн	басейн Дунаю
Вливаються	Савиця
Витікають	Sava Bohinjkad
Площа басейну	107  км²
Країни басейну	Словенія
Інше
Geonames	3203807
Бохинське озеро у Вікісховищі

Не слід плутати з Богінським озером у Білорусі.

Географія

Вид на Бохінське озеро і село Рибчев Лаз (Ribčev Laz)

Озеро простягається на 4,2 км в довжину і має максимальну ширину близько 1 км^[3]. Це льодовикове озеро, яке утворилося завдяки морені.

Найбільший приплив, що впадає в озеро, Савица («Маленька Сава»)^[4], живиться з Чорного озера (словен. Črno jezero), найбільшого в озерної долині Триглава. Зі східної частини озера витікає струмок Єзерниця (словен. Jezernica), який після злиття з Мостніцею утворює річку Сава-Бохиньку, яка, в свою чергу, зливається з річкою Сава-Долинка і утворює Саву. Як з'ясував Бальтазар Гакет в XVIII столітті, з Бохінського озера витікає води більше, ніж надходить, що пояснюється додатковими підземними джерелами живлення.

У чистих водах озера мешкають форель, минь, головень, звичайний гольян, арктичний голець, вісім видів молюсків, а також численні види водоростей. Воно є популярним місцем туризму, на озеро приїжджають заради купання та інших водних видів спорту. На березі розташована статуя легендарної сарни Золоторога, історія якої була увічнена поетом Рудольфом Баумбахом.