Боянська культура

Боян (Boian) — археологічна культура епохи неоліту (4-е тис. до. н. е.), яка існувала на теренах Молдови, Румунії і Болгарії. Названа по осаді на озері Боян у Румунії. Також відома як культура Джуєшть-Мариця, Мариця або Боян-Мариця-Караново V. Разом зі спорідненою трипільскою, належала до кругу культур линійно-стрічкової кераміки^[1].

Боянська культура
Місце розташування	Південно-Східна Європа
Час/дата початку	43 століття до н. е.
Час/дата закінчення	3500 до н. е.
Боянська культура у Вікісховищі

Боян (жовта)

Локалізація

Ця культура склалася у низинах Дунаю і на ранній фазі (для якої відомо близько 30 осад) займала головним чином центральні райони Мунтенії. Пізніше її ареал різко розширюється (близько 110 осад), охоплюючи терен від Олта до гирла Сірета і південно-східної Трансильванії.

Кераміка культури Боян

Зв'язки

Культура Боян відіграла важливу роль у формуванні археологічної культури Гумельниця.

На останніх етапах існування відбулося змішування з культурою Ведастра.

Матеріальна культура

Знайдені залишки осад, орнаментована кераміка. Господарство: землеробство, скотарство, мисливство, рибальство. Для культури Боян характерна чорна і сіра лощена кераміка з поглибленим орнаментом, часто заповненим білою пастою. На пізніх етапах з'являється білий і графітовий розпис, характерні статуетки з кістки і глини. Серед знарядь особливий інтерес представляють кам'яні колодковидні топори.