Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії

Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії — комбатантська організація колишніх вояків 1-ї Української дивізії (Дивізія «Галичина»).

Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії
Абревіатура	Братство колишніх вояків 1 УД УНА
Тип	ветеранська організація
Засновано	1949
Мета	підтримування військових традицій[джерело?], допомога військовим інвалідам
Країна	Німеччина,  США ·  Канада
Штаб-квартира	Торонто, Канада
Членів	~1400 осіб — у 1980 році

Чисельність Братство становила близько 1000 осіб у 1950, 1400 — у 1980.

Історія і мета створення

Братство створене 1949 року в Новому Ульмі (Баварія, Західна Німеччина) з метою «підтримування військових традицій», допомоги військовим інвалідам та ін.^[1]

Головна управа спочатку містилася в Мюнхені, а наприкінці 1950-х перенесена до Нью-Йорка, у середині 1960-х — до Торонто.^[1]

Структура

Братство має крайові організації та місцеві станиці в Німеччині, Канаді, США, Арґентині, Австралії.

Братство співпрацює з окремою британською організацією — Об'єднанням колишніх вояків українців у Великій Британії.

Керівники

Головами братства були

• о. М. Левенець (1950—1952),
• Л. Ортинський (1953—1962),
• І. Скіра (1963—1964),
• Р. Дражньовський (1974—1979)
• М. Малецький (1964–73, 1979—2001),
• Андрій Коморовський (2001-2004).
• Мирон Головатий (останній голова, до 12 вересня 2021).^[2]

Медіа

В 1950—1974 Братство видавало у Мюнхені журнал «Вісті», всього вийшло (140 випусків), нині у співпраці з Об'єднанням бувших вояків українців Америки видає двомісячник «Вісті комбатанта».

В Україні

В 1992 утворене Галицьке братство колишніх вояків 1-ої Української дивізії Галичина Української національної армії, згодом утворені станиці братства у Львові, Тернополі, Івано-Франківську і Дрогобичі.

1991 поблизу села Ясенів Бродівського району Львівської області зусиллями студентів Львівського університету відкрито пам'ятник-обеліск українським воякам дивізії «Галичина». Через місяць пам'ятник зруйнували вандали (пам'ятник відновлений 2008 року)^[3].

У 1994 — року відкрито цвинтар вояків СС Галичина в селі Ляцьке-Червоне, на якому перепоховали останки 250 полеглих воїнів дивізії.