Буалем Сансаль

Буалем Сансаль (фр. Boualem Sansal, араб. بوعلام صنصال нар. 10 жовтня 1949, Теніет-ель-Хад^[fr], Французький Алжир) — алжирський письменник, що пише французькою мовою. Лауреат численних літературних премій. Кавалер ордена Мистецтв та літератури (2012)^[5].

Буалем Сансаль
стандартна марокканська берберськаа ⴱⵓⴰⵍⴰⵎ ⵙⴻⵏⵚⴰⵍ
Народився	15 жовтня 1949(1949-10-15)[1][2][…] (76 років)  Theniet El Hadd, Тіссемсілт, Алжир
Країна	Алжир  Франція[3]
Місце проживання	Бумердес
Діяльність	письменник, інженер, педагог, виконавчий директор, посадова особа, есеїст
Alma mater	National Polytechnic Schoold і Télécom Parisd
Знання мов	французька[4] і арабська
Мова творів	французька
Magnum opus	The Oath of the Barbariansd, The German Mujahidd, 2084: Кінець світу і Q67430110?
Членство	Académie des sciences d'outre-merd
Конфесія	атеїзм
Автограф
Нагороди	Prix du premier romand (1999) Тропічна преміяd (1999) Michel Dard Prized (2001) prix Édouard-Glissantd (2007) Grand prix RTL-Lired (2008) Louis Guilloux Prized (2008) Премія миру німецьких книгарів (2011) Prix du roman arabed (2012) Grand prix de la francophonied (2013) honorary doctorate at École Normale Supérieure de Lyond (4 жовтня 2013) Премія Жана Зеd (2013) Велика премія Французької академії за роман (2015) Премія Чино дель Дукаd (2025)
Буалем Сансаль у Вікісховищі

Біографія

Народився в Тенієт-ель-Хад 10 жовтня 1949 року. Батько, Абделькадер Сансаль, був вихідцем із заможної родини в Марокко, звідки втік до Алжиру. Мати, Хаджіджа Беналлуш, мала європейську освіту. Буалем закінчив Національну політехнічную школу^[en] в Алжирі з дипломом інженера. Потім здобув ступінь доктора економічних наук. Працював учителем, консультантом, підприємцем та старшим державним службовцем у міністерстві промисловості Алжиру^[6].

Почав писати у п'ятдесят років^[6], після того, як був звільнений з державної служби через те, що виступив проти насильницької арабізації освіти та зростання ісламізму. Початок творчого шляху письменника припав на час громадянської війни в Алжирі. Незважаючи на цензуру і погрози на свою адресу, Буалем, разом із дружиною та двома дочками, як і раніше, живе на батьківщині в Бумердесі^[7]. Письменник послідовно виступає проти зростання ісламського екстремізму в Алжирі та за збереження інтелектуальних та моральних основ алжирського суспільства^[8] .

Твори

• «Клятва варварів» (фр. Le Serment des barbares, 1999)
• «Божевільне дитя порожнього дерева» (фр. L'Enfant fou de l'arbre creux, 2000)
• «Скажи рай» (фр. Dis-moi le paradis, 2003)
• «Харрага» (фр. Harraga, 2005)
• «Німецька Село, або Щоденник братів Шиллерів» (фр. Le Village de l'Allemand ou Le Journal des frères Schiller, 2008)
• «Вулиця Дарвіна» (фр. Rue Darwin, 2011)
• «2084: Кінець світу» (фр. 2084: la fin du monde (2015)
• «Потяг на Ерлінген» (фр. Le Train d'Erlingen, 2018)
•  «Абрагам, або П'ятий альянс» (фр. Abraham ou La Cinquième alliance, 2020)
• «Лист дружби, поваги й застереження націй на Землі» (фр. Lettre d’amitié, de respect et de mise en garde aux peuples et aux nations de la terre; Gallimard, 2021)

Переклади українською

• Буалем Сансаль. «2084: Кінець світу». Пер. з французької Петра Таращука. — Київ: Видавництво Жупанського, 2016. ISBN 978-966-2355-68-0

Нагороди

• Велика премія Французької Академії за роман (2015)
• Золота медаль французького Відродження (2014)
• Франкофонна премія^[fr] (2013)
• Премія миру німецьких книгарів (2011)
• Премія Едуара Гліссана^[fr]
• Премія Луї Гію^[fr] (2008)
• Премія Нессіма Хабіфа^[fr]
• Премія RTL — Lire^[fr] (2008)
• Премія Мішеля Дарда
• Тропічна премія^[fr] (1999)
• Премія за перший роман^[fr] 1999)

У 2012 році за роман «Вулиця Дарвіна» Буалем був удостоєний Премії за арабський роман^[fr], але не отримав нагороду через участь у Єрусалимському міжнародному літературному фестивалі^[en][5]. На критику з боку опонентів письменник відповів: «Я займаюся літературою, а не війною… Література не єврейська, арабська чи американська. Вона розповідає історії, адресовані всім»^[9] .