Будинок Менкіні

Буди́нок Менкі́ні — будівля в історичному центрі міста Миколаїв, розташована по вулиці Адміральській. Пам'ятка архітектури місцевого значення, сильно постраждала внаслідок ракетного обстрілу Збройних сил Російської Федерації в ніч проти 20 липня 2023 року.

Будинок Менкіні
Будинок Менкіні в травні 2015 року
46°58′20″ пн. ш. 32°0′10″ сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна	Україна
Розташування	Миколаїв
Тип будівлі	житлова
Архітектурний стиль	історизм, неоренесанс
Період	третя чверть ХІХ ст.
Відомі мешканці	П. Й. Менкіні В. І. Богданов
Стан	зруйнована
Адреса	вул. Адміральська, 41, Миколаїв, Миколаївська область, 54000
Будинок Менкіні (Україна)

Історія

До Жовтневого перевороту будинок належав італійцю Петру Йосиповичу Менкіні та його дружині Аделаїді Едуардівні. Петро Менкіні був інженером-техніком, членом Імператорського російського технічного товариства, обирався гласним Миколаївської міської думи протягом 1909—1913 років та членом міської управи у 1915 році. Менкіні приділяв багато уваги вирішенню проблем міста, зокрема ремонту мостових^[1].

Крім того, подружжя Менкіні було відомо як благодійники. Петро Менкіні засідав у правлінні Людинолюбного товариства при римо-католицькому костелі, а у березні 1916 року подружжя передало в дарунок краєзнавчим музеям Миколаєва та Херсону старожитності з власної колекції, серед яких були монети з дорогоцінних металів.

Недовгий час у будинку Менкіні мешкав з родиною Василь Іванович Богданов — поет-іскрівець, автор віршу «Дубінушка», що згодом став відомою народною піснею^[2]. У жовтні 1885 року він прибув до Миколаєва, де служив у Морському госпіталі лікарем, брав участь у зборах місцевого професійного товариства та продовжував писати вірші, але вже у серпні наступного року помер через тривалу хворобу легенів.

З дня відкриття у 1901 до переїзду у власну будівлю у 1904 році одинадцять кімнат на верхньому поверсі займало Середнє механіко-технічне училище (нині Національний університет кораблебудування)^[1].

Під час національно-визвольних змагань в будівлі Менкіні, наряду з готелями «Лондонський» і «Петроградський», розміщувалися німецькі офіцери союзних військ Української Народної Республіки^[3][4].

Протягом 1920-х років у будівлі діяв театральний гурток клубу піонерів, який відвідував школярем Марк Самійлович Лисянський, відомий радянський поет, журналіст та автор великої кількості текстів пісень, серед яких — «Дорогая моя столица», офіційний гімн Москви з 1995 року. В пам'ять про Лисянського у вересні 2003 року на фасаді було встановлено меморіальну дошку^[5].

Тривалий час в будинку розміщувалися центр народної творчості та культурно-освітньої роботи та творче об'єднання «Прибужжя».

В ніч проти 20 липня 2023 року будівля була сильно пошкоджена внаслідок ракетного обстрілу Збройних сил Російської Федерації. Ударом ракети Х-22 в критичній близькості до пам'ятки було вибито усі шибки й двері, сильно пошкоджено дах, фасад й саму конструкцію будівлі^[2][6].

Галерея

• 
  Будинок Менкіні до ракетного обстрілу
• 
• 
  Будинок Менкіні після обстрілу в ніч проти 20 липня 2023
• 
  Будинок Менкіні на ранок після ракетного обстрілу 20 липня 2023
• 
  Будинок Менкіні після ракетного обстрілу, 4 серпня 2023