З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Валерій Михайлович Бýкач (народ. 1959, Одеса) — український педагог, кандидат історичних наук, приват-професор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
Валерій Михайлович Букач | |
---|---|
![]() | |
Народився | 1959 Одеса, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР, Україна |
Діяльність | педагог |
Галузь | історія |
Alma mater | Одеський державний університет імені І. І. Мечникова |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Вчене звання | доцент, приват-професор |
Заклад | Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. |
Нагороди | ![]() |
Валерій Михайлович Букач народився в 1959 році в Одесі в сім'ї робочих. Загальну освіту здобув в одеській середній школі № 8.
В 1982 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Викладав в Одеському університеті.
Протягом 1989—1992 років навчався в аспірантурі при кафедрі політичної історії і філософії Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.
В 1994 році захистив дисертацію «Національна політика в Україні (1921—1925 рр.)» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
В 1996 році присвоєно вчене звання доцента, в 2009 році — вчене звання приват-професора.
З 1992 року працює на кафедрі всесвітньої історії та методології науки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса).
До кола наукових інтересів належать проблеми національно-культурної політики, питання впливу особистості на історичні події, розвиток науки і культури.
У дисертаційному дослідженні визначив етапи проведення українізації в першій половині 1920-х років, сформулював основні напрями політики щодо національних меншин України, окреслив етапи еволюції української преси 1920-х років[1].
Є автором перших в України коротких біографічних довідників «Політичне керівництво Союзу РСР та Української РСР» (Одеса, 1997 р.), «Жінки — політичні діячі СРСР» (Одеса, 2001 р.).
У 1995 році ініціював проведення щорічної наукової студентської конференції «Історичний досвід і сучасність» та видання матеріалів конференції. За 30 років під його керівництвом було опубліковано 693[2] самостійні студентські роботи та 302[3] спільні роботи студентів і викладачів[4] [5].
Є автором понад 210 опублікованих робіт, в тому числі біобібліографічних словників «Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського» (випуски 1, 2, 3, 4) [6], «Випускники Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського» (частини 1, 2, 3)[7] , «Історики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.