Буртовий Анатолій Миколайович

Анатолій Миколайович Буртови́й (нар. 11 червня 1961, Гулі) — український художник; член Спілки художників України з 1993 року та творчого об'єднання «Світовид». Заслужений художник України з 2015 року^[1].

Буртовий Анатолій Миколайович
Народження	11 червня 1961(1961-06-11) (64 роки)  Гулі, Миронівський район, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Дніпропетровське художнє училище Київський поліграфічний інститут
Вчитель	Глущук Федір Тимофійович і Мікловда Олександр Іванович
Діяльність	художник
Працівник	Наукова думка
Член	Спілка художників України
Нагороди

Біографія

Народився 11 червня 1961 року у селі Гулях (нині Обухівський район Київської області, Україна). 1982 року закінчив Дніпропетровське художнє училище. Протягом 1982—1984 років працював у Запорізькому художньо-виробничгму комбінаті; у 1987—1993 роках — художнім редактором у видавництвах «Наукова думка» та «Довіра». Одночасно навчався на вечірньому факультеті Київської філії Львівського поліграфічного інституту, який закінчив 1991 року. Був учнем Федора Глущука і Олександра Мікловди. Від 1993 року — на творчій роботі.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Василя Яна, № 16, квартира № 51^[2] та у будинку на вулиці Генерала Наумова, № 31а, квартира № 168^[3].

Творчість

У своїй творчості сполучає традиції іконопису, українського народного мистецтва школи Михайла Бойчука та його наступників. Захоплюється історичною тематикою — епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами^[4]. Серед робіт:

• «Гаряча пора» (1989);
• «Поклик вічності» (1992);
• «Орач» (1993);
• «Чистий четвер» (1993);
• диптих «Дружні хлопці» (1993);
• «Трипільці» (1996);
• серія графічних робіт «Диво предків» (1997);
• «Вітряк на краю села» (1999);
• «Молитва» (1998);
• «Ворота вічності» (1999);
• «Роксолана» (2000).

Результатом сумісної творчої праці з Ігорем Ремаруком стала збірка віршів «Діва-Обида», яку було визнано найкращим виданням 2000 року на всеукраїнському конкурсі книги^[4].

Представляє в Україні інтереси Северина Палидовича, сценічне ім'я Ерко — українського співака із США, який виконує український ліричний шансон. Усі п'ять альбомів Ерка, що вийшли в Україні, проілюстровано роботами Буртового^[5].

Учасник виставок в Україні й за кордоном (Відень, 1991). Персональні виставки відбулися у Києві у 1997 році, Вашингтоні у 2002 році. З 22 жовтня по 7 листопада 2004 року в Українському музеї-архіві імені Патріярха Йосифа Сліпого у Монреалі за підтримки радіопрограми «Український час» відбулася його виставка «Чиста криниця»^[4]. Має постійну експозицію в галереї «URAL» в Амстердамі.

Твори художника зберігаються в Музеї патріарха Мстислава у Саут-Баунд-Бруці, в Українському домі та Національному музеї Тараса Шевченка.

У кіно

У 1997 році на студії «Укртелефільм» знято документальний фільм про творчість митця.