Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Буряківський Юрій Олександрович
український радянський письменник, драматург, З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ю́рій Олекса́ндрович Бурякі́вський (4 червня 1914 Речиця — 18 липня 1973, Київ) — український радянський письменник, драматург; член Спілки радянських письменників України з 1947 року.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився 22 травня [4 червня] 1914 року у місті Речиці (нині Гомельська область, Білорусь) у сім'ї службовця. 1928 року закінчив семирічну школу, 1932 року — трирічну школу фабрично-заводського навчання[3].
Після закінчення навчання, як юний кореспондент, був направлений в київську молодіжну газету «Молодий пролетар»; з 1934 року працював у газеті «Комсомолець України» і з того часу почав виступати у пресі з нарисами і літературно-критичними статтями[3].
З червня 1936 року у Червоній армії[4]. Писав оповідання, які пізніше утворили книгу «Місто, не зазначене на карті»[3]. Член ВКП(б) з 1939 року.
Після демобілізації працював у газеті «Комуніст». Як спеціальний кореспондент «Комуніста» брав участь у радянсько-фінській війні. Опублікував у журналах низку «Фінських новел»[3].
Під час німецько-радянської війни працював в армійській газеті «За честь Батьківщини»[4], писав нариси і оповідання[5]. Мав військові звання старшого політрука, капітана, майора. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (21 січня 1943; 4 жовтня 1943), медалями «За бойові заслуги» (31 серпня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[4]. У 1944—1945 роках перебував на Закарпатті[5].
Remove ads
Творчість
Узагальнити
Перспектива
Писав українською і російською мовами. У творчому спадку:
- Збірка оповідань і нарисів «Ріки шумлять» (1946)[a];
- Літературний запис розповіді Євгена Патона «Спогади Патона: Документальна повість» (1954, російською мовою)[b];
- Збірка оповідань та нарисів «Розповіді моїх друзів» (1959);
- Збірка оповідань «На світі варто жити» (1962, російською мовою)[c];
- Збірка оповідань «Вітри різних широт» (1964, російською мовою)[d];
- Роман-дилогія «Не зречуся!» (книги 1–2, 1971—1974, російською мовою)[e];
- п'єси
- «Зелена ракета» (1946);
- «Юліус Фучик» (1949; у редакції 1951 року — «Прага залишається моєю»; поставлена у понад 70 театрах Радянського Союзу і десятках театрів за кордоном[7][f]: Київським українським драматичним театром імені Івана Франка, 1950[g]; Театром Радянської армії Одеського військового округу, 1951[h][9], Сталінська премія, 1952[9]; Празьким національним театром, 1951[i]; Театром «Берлінер ансамбль», 1951[j])[k];
- «Дім з двома антенами» («Спрага», 1965);
- «Ніч перед чудом» (1968—1973);
- «Її перший крок» («Година пік», 1970).
Автор кіносценарію до фільму «Світ, повернутий до сонця» (1964, Українська студія хронікально-документальних фільмів)[9].
Переклав п'єсу Самуїла Альошина «Все залишається людям»[9].
Remove ads
Виноски
- Перекладений англійською, французькою, іспанською та корейською мовами[5].
- Присвячений життю Юліуса Фучика.
- Режисер Бенедикт Норд, у головні ролі — Віктор Добровольський[9].
- У головній ролі — Аркадій Аркадьєв[9]
- Перекладена на грузинську, татарську, латвійську, казахську та інші мови народів СРСР[8]).
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads