Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бякін Ілля Володимирович

олімпійський чемпіон З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Ілля Володимирович Бякін (рос. Илья Владимирович Бякин, нар. 2 лютого 1963, Свердловськ, РРСФР, СРСР) — радянський хокеїст, що грав на позиції захисника. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР.

Коротка інформація Ілля Бякін, Народився ...
Remove ads

Спортивна кар'єра

Узагальнити
Перспектива

Вихованець свердловського спортклубу «Юний спартаківець». З 1978 року грав за місцеву команду «Луч», а рік потому — за «Юність». Чемпіон СРСР серед юніорів 1980 року. У фінальній групі свердловська команда «СКА-Юність» здобула перемоги у всіх матчах: з челябінським «Трактором» (14:1), московськими ЦСКА (6:5) і «Спартаком» (6:4). Партнер Бякіна Олег Старков був визнаний кращим нападником, а Леонід Трухно — кращим бомбардиром. Наступного року здобуває «срібло» і звання кращого захисника молодіжної першості Радянського Союзу. Цього разу свердловський «Луч» переміг мінську «Юність» (9:4), московський ЦСКА (5:1) і поступився переможцям — команді «Крила Рад» (3:5).

1981 року юніорська збірна СРСР здобула 8-й титул чемпіонів Європи. Під керівництвом Євгена Зиміна грало семеро хокеїстів з «Автомобіліста»: Леонід Трухно, Олег Старков, Олексій Анісімов, Сергій Жебровський, Андрій Мартем'янов[en], Сергій Горбунов і Ілля Бякін. На молодіжному чемпіонаті світу-1982 радянська команда посіла четверте місце, а Бякіна включили до символічної збірної турніру. Наступного сезону колектив Анатолія Кострюкова і Ігоря Тузика став переможцем, а Бякіна знову обрали до символічної збірної і визнали найкращим захисником турніру.

1993 року був обраний на драфті НХЛ під 267-м загальним номером командою «Едмонтон Ойлерс».

Протягом професійної клубної ігрової кар'єри, що тривала 23 років, захищав кольори команд «Едмонтон Ойлерс», «Сан-Хосе Шаркс», «Спартак» (Москва), «Автомобіліст», ЦСКА (Москва), «Лада» та «Авангард» (Омськ).

Загалом провів 57 матчів у НХЛ.

Був гравцем молодіжної збірної СРСР, у складі якої брав участь у 19 іграх. Виступав за дорослу збірну СРСР, на головних турнірах світового хокею провів 57 ігор в її складі.

Remove ads

Статистика

Узагальнити
Перспектива

Клубні виступи:

Більше інформації Сезон, Клуб ...

У збірній:

Більше інформації Рік, Команда ...
Remove ads

Посилання

  • Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Eurohockey.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database
  • Кузнецы славы. Часть 68 (російська) . Championat.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 січня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  • С Днем Рождения, Илья Владимирович! (російська) . Sports.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 січня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  • Пять плюс один. Советская эпоха — «Автомобилист» (російська) . Sports.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 січня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  • Илья Бякин: Я дрался из идейных соображений (російська) . Экспресс-газета. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 січня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  • Бякін Ілля Володимирович на сайті EliteProspects.com (англ.)
  • Ілля Бякін (англійська) . Chidlovski.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 15 лютого 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads