Бєльці

Бєльці^[9][10] (заст. Більці^{[11][12][13][14]}; також Белць, рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови^[15].

Бєльці Bălți
Герб м. Бєльці Прапор м. Бєльці
Бєльці
Основні дані
47°45′44.72″ пн. ш. 27°55′42.70″ сх. д.
Країна	Республіка Молдова
Регіон	Муніципій Більці
Столиця для	муніципалітет Бельціd
Межує з — сусідні нас. пункти Садовоє, Єлізавета  ?
Поділ	Центр[d], Слободзея[d], Пэмынтеныd, Дачияd, Нові Бельціd, Молодова[d]
Перша згадка	4 жовтня 1620[1][2][…]
Статус міста	1818[3]
Площа	45,42 км²
Населення	149,2 тис. осіб (2012)
Висота НРМ	102 м
Географічна зона	Бєльцька рівнинаd
Водойма	Реут, Рэуцелd, Флеміндеd, Тейоасаd, Цепень[d]
Офіційна мова	румунська[4][5]
Назва мешканців	рум. bălțeni, рос. бельчане, рум. bălțean, рум. bălțeancă, араб. بَلْتِيٌّ і араб. بَلْتِيَّةٌ
Міста-побратими	Дьюла (1995), Плоцьк (2000), Ізмір (1997)[6], Стрий (1980), Тирасполь, М'єркуря-Чук (1993), Смолян (1985), Лариса (1986), Орша (1996), Кесон (1997), Хмельницький (1997), Вітебськ (2002), Даугавпілс (2015), Чернівці (5 жовтня 2013)[7], Могилів-Подільський, Білосток (2013), Нижній Новгород (2016), Лейкланд (1997), Вінниця, Сучава (2001), Ботошані (2017), Ліон (2002), Нарва, Каунас, Стара Любовня, Miliesd (2006), Ясси (2023)[8], Решица (2024), Фокшани (2025)
Телефонний код	(373) 231
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
GeoNames	873909
Поштові індекси	MD-3001
Міська влада
Примар Бєльцd	Aleksandr Petkovd
Вебсайт	balti.md
Мапа
Бєльці у Вікісховищі

Назва

Назва походить від румунського слова «белць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер^[16]. Така етимологія споріднює місто з українським містом Балта.

Географія

Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F)^[17].

Клімат Бєльць
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−0,5	1,3	7	15,9	22	24,9	26,2	26	21,8	15,2	7,6	2,1	14,1
Середня температура, °C	−4	−2	2,7	10,2	15,9	19	20,4	19,8	15,7	9,8	4	−0,9	9,2
Середній мінімум, °C	−7,5	−5,4	−1,6	4,5	9,9	13,1	14,5	13,5	9,5	4,3	0,3	−4	4,3
Норма опадів, мм	31	28	28	44	55	86	79	49	43	22	34	30	529
Днів з опадами	11	11	9	11	12	13	11	8	8	6	9	11	120
Джерело: Weatherbase

Історія

Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.

1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.

Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.

У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.

Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.

Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.

У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.

Промисловість

3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.

1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.^[18]

Транспорт

У місті розташовані дві залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея).^[19]

Залізничний вокзал станції Бєльці-Слободзея

Докладніше: Бєльці-Слободзея та Бєльцький тролейбус

26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».^[20][21]

• 
  БКМ 321
• 
  Дніпро Т203

В місті з 1973 року функціонує центральний автовокзал,^[22] з якого відправляються місцеві, міжрегіональні і міжнародні автобусні рейси.

Бєльці є один із двох центрів цивільної авіації, у минулому — центром військової авіації Молдови. Під час Другої світової війни головну військово-повітряну базу в Бельцах у Сінгуренах обслуговували 5 передових авіабаз: дві в Молдовській РСР та три в Українській РСР.^[23]

Докладніше: Авіація у Бєльцях

В місті Бєльці розташовані два аеропорти:

• Бєльці-Місто;
• Бєльці-Лядовени.

Адміністративно-територіальний устрій

До складу Бельцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садовоє.

Населення

Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб^[24]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.

Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу^[25]; в 2014 році - 102 457 осіб.^[26]

Етнічний склад міста^[25][26]:

Національність	2004		2014
	Кількість осіб	Частка, %	Кількість осіб	Частка, %
молдовани/румуни	69 135	54,20	59 903	58,47
українці	30 288	23,74	17 454	17,04
росіяни	24 526	19,22	15 150	14,79
болгари	297	0,23	188	0,18
гагаузи	243	0,19	130	0,13
інші	2889	2,26	1 602	1,56
без відповіді	183	0,16	8 030	7,83

Результати всіх переписів населення^[27]

Рік	1897	1930	1959	1970	1979	1989	2004	2014
Кількість (тис. осіб.)	18,5	30,6	67,7	105,5	126,9	161,5	127,6	102,5

Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.

Мова

Розподіл населення міста Бельці за повсякденною мовою за даними перепису 2014 року^[26]:

Мова	Кількість осіб	Частка, %
російська	47 578	46,44
молдовська/румунська	44 803	43,73
українська	1 058	1,03
циганська	101	0,10
інші	195	0,19
не вказали	8 722	8,51
всього	102 457	100,00

Культура

Національний театр імені Васіле Александрі

Фестивалі:

• Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
• Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»

Заклади культури:

• Національний театр імені Васіле Александрі
• Регіональний музей історії та етнографії
• Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
• Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
• Муніципальний палац культури
• Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
• Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
• Палац культури «Молдова»
• Кінотеатр «Patria-Balti»

Пам'ятки історії та архітектури

Пам'ятник Тарасу Шевченку

• Церква Святого Миколая (1795)
• Церква Різдва Богородиці (1884)
• Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
• Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
• Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
• Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)

Монумент Стефану Великому

• Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
• Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
• Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
• Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
• Пам'ятник Стефанові Великому (2003).
• Маріїнський сквер
• В 2020 году поставлено бюст румунського короля Фердинанда I. Автор молдавский скульптор В'ячеслав Жиглицький^[28]

Освіта

Бєльцький державний університет

Заклади вищої освіти:

• Бєльцький державний університет імені Алеко Руссо ^[29]
• Дністровський інститут економіки і права
• Бєльцька філія Балтійського інституту економіки, політики і права
• Бєльцький навчальний центр молдовської філії Сучасного гуманітарного інституту (академії).

Заклади середньо-спеціальної освіти:

• Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
• Політехнічний коледж
• Медичний коледж
• Музично-педагогічний коледж
• Технічний коледж залізничного транспорту
• Коледж легкої промисловості.

Заклади середньої освіти:

• 12 теоретичних ліцеїв
• 10 середніх шкіл
• 2 гімназії
• 1 початкова школа

У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.

Релігія

Релігійний склад^[30]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.

Міста-побратими

Місто	Країна	Дата угоди
Стрий	Україна	1980
Смолян	Болгарія	1985
Ларіса	Греція	1986
М'єркуря-Чук	Румунія	1993
Дюла	Угорщина	1995
Орша	Білорусь	1996
Ізмір	Туреччина	1997
Хмельницький	Україна	1997
Лейкленд	США, штат Флорида	1997
Кесон	Північна Корея	1997
Вітебськ	Білорусь	2002
Речиця	Білорусь	2005
Мілес	Греція	2006
Чернівці	Україна	2013

Відомі особи

• Альперін Михайло Юхимович — джазовий музикант, у 1970-ті роки жив і навчався у місті Бєльці.
• Борщак Ілько (1894—1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
• Брандіс Ірина Михайлівна (* 1973) — радянська, молдовська і румунська шахістка.
• Ботнарюк Вадим Маркович — продюсер
• Волонтир Міхай Єрмолайович (1934—2015) — актор
• Григорій (Герш) Якович Пінкензон (1915—1976) — ізраїльський політичний діяч, відомий як Цві Гершоні
• Глейбман Єва Вольфівна — молдавська радянська лінгвістка.
• Добровольський Юрій Антонович — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.
• Ільєнко Владеліна Олегівна (* 1976) — українська та російська яхтсменка. Майстер спорту міжнародного класу (вітрильний спорт).
• Лернер Ісай Петрович (1911—1976) — український терапевт.
• Новгородський Володимир Михайлович (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Панчук Василь Тарасович — примар муніципію Белць.
• Плохотнюк Євген Пилипович — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
• Ріхтер Анатолій Петрович (нар. 1930) — український співак (бас), народний артист УРСР.
• Семерня Олесь, художник, автор понад 600 картин.
• Феона Олексій Миколайович (1879—1949) — видатний діяч радянської оперети, актор і режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1941), народний артист Карельської АРСР (1943), організатор Ленінградського театру музичної комедії.

Див. також

• Бєльцький район
• Почесні громадяни Бєльців

Консульства

Консульство Украïни

•  Австрія: Консульство Австрії [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Міхай Вітязул, 47)
•  Румунія: Консульство Румунії [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Сфынтул Николае, 51)
•  Україна: Консульство Украïни [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Київська, 143)