Білицька волость (Кобеляцький повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Білицька волость.

Білицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Кобеляцького повіту Полтавської губернії з центром у містечку Білики.

Білицька волость
Центр	Білики
Площа	14 472 (1885)
Населення	9202 осіб (1885)
Густота	58.2 осіб / км²
Попередники	Білицька сотня
Наступники	Білицький район

Станом на 1885 рік — складалася з 26 поселень, 5 сільських громад. Населення — мешкало 9202 особи (4540 чоловічої статі та 4662 — жіночої), 1154 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	9231	7965
Приватної власності	5040	3170
Іншої власності	201	163
Загалом	14472	11298

Основні поселення волості:

• Білики — колишнє державне містечко при річці Ворскла в 12 верстах від повітового міста, 3450 осіб, 426 дворів, 4 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, лікарня, 7 постоялих будинків, 7 лавок, 2 водяних і 24 вітряних млини, 4 ярмарки на рік. За 12 верст — залізнична станція.
• Дрижене — колишнє державне село при річці Кобелячек, 560 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, 27 вітряних млинів.
• Кустолівські — колишні державні хутори при річці Ворскла, 1380 осіб, 230 дворів, 2 постоялих будинки, 15 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

• 1904 року відставний фельдшер Олексій Микитович Смоляга^[2];
• 1913—1915 роках Марко Тимофійович Пацький^[3],^[4].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)