Біловежа (Словаччина)

Біловежа (словац. Beloveža) — село в Словаччині, Бардіївському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в північно-східній частині Словаччини недалеко м. Бардіїв.

Село Біловежа словац. Beloveža d:Кат:[1] ±к:нп, засновані 1355 ±к:нп, засновані 1355
герб прапор
церква св. Архангела Михаїла церква св. Архангела Михаїла
Основні дані
49°17′43″ пн. ш. 21°22′15″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Округ Бардіїв  → SPARQL ←
Перша згадка	1355
Засновано	1355
Сусіди за кадастром  Комаров (Словаччина)  ?
Висота над р.м.	295 м
Площа	10,15 км²[2]
Населення	789 (2024)[3]
· густота	77,72 осіб/км²
Телефонний код	+421-054
Автомоб. ном.	BJ
Поштовий індекс	086 14 (pošta Hažlín)
Місцева влада
Адреса	Obecný úrad Beloveža 94 086 14 Hažlín
Вебсторінка	beloveza.com
Староста[4]	Йозеф Семанішін
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0411519065[5]
OpenStreetMap	r2277764 ·R
GeoNames	725147
Транспорт, відстані
До крайового центру
— фізична	34 км
До Братислави
— фізична	338 км
Карта
Біловежа (Словаччина) (Пряшівський край)
Біловежа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біловежа.

Уперше згадується у 1355 році.

Культура

У селі є греко-католицька парафіяльна церква святого Архангела Михаїла з 1778 року в бароко—класицистичному стилі з п'ятьма вежами, з 1963 року національна культурна пам'ятка. Історичні джерела згадують дерев'яну церкву вже з кінця 15 століття.

У селі діє фольклорний гурт «Біловежанка», який репрезентує село на фольклорному фестивалі «Маковицька струна».

З 1974 тут відбуваються «Свята культури русинів—українців», на яких беруть участь фольклорні гурти з близької та далекої околиці.

Населення

Статистика населення (10 років)^[6]

Рік:	1994.	2004.	2014.	2024.
Кількість осіб:	827	797	807	789
Різниця:		-3,62 %	+1,25 %	-2,23 %

Статистика населення^[6]

Рік:	2023.	2024.
Кількість осіб:	781	789
Різниця:		+1,02 %

В селі проживає 818 осіб.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

• словаки — 87,66%
• русини — 10,22%
• українці — 1,87%
• чехи — 0,12%

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

• греко-католики — 89,03%,
• римо-католики — 8,73%,
• православні — 0,12%,
• не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви- 0,75%

Видатні постаті

• Духнович Олександр (1803–1865) — в селі працював греко-католицьким священиком, народний будитель, педагог та письменник, який писав передусім язичієм, виступав проти мадяризації русинів.
• Коман Орест (1894–1988) — греко-католицький священик, письменник.