Білоградський Тимофій

Тимофі́й Білогра́дський (*1710 — †1782) — український композитор, лютніст й кобзар-бандурист, старший брат співака Осипа Білоградського, дядько першої російської оперної співачки Єлизавети Білоградської.

Білоградський Тимофій
Основна інформація
Дата народження	1710(1710)
Місце народження	Черкаси (?)
Дата смерті	1782(1782)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Громадянство	Російська імперія
Національність	українець
Професія	співак, музикант
Вчителі	Сільвіус Леопольд Вайс, Faustina Bordonid і Domenico Annibalid
Інструменти	лютня, бандура,
Жанр	класична музика
Заклад	Анна Іванівна[1]

Життєпис

Лютня

Про дитинство і юнацтво Білоградського нічого не відомо. Він народився, ймовірно, у Черкасах. Навчався грати на кобзі у Глухівський музичній академії. Чудовий голос і неабияку обдарованість майбутній музикант виявив дуже рано. Вже десь після 1725 року його запросили до Петербурзької придворної співочої капели. Тут грою на кобзі-бандурі й співом Білоградський здобув славу.

1733 року за наказом імператриці Анни Білоградського відправили до Дрездена у свиті посла графа Кайзерлінка — удосконалювати майстерність гри на лютні під керівництвом Сільвіуса-Леопольда Вайса (найвидатнішого композитора-лютніста XVIII століття). Вчителями оперного вокалу були співачка Фаустина Бордоні-Хассе та співак-кастрат Аннібалі. Білоградський пройшов тут справжню вокальну оперну школу (це згодом відзначив академік Якоб фон Штелін). Своєю чергою, Тимофій навчав європейців українських пісень і танців. Історик Ольга Сущенко зазначає, що тодішні німецькі газети писали про те, як Білоградський демонстрував місцевим жителям український танець «козак».

1739 року Білоградський повернувся до Санкт-Петербурга, був придворним музикою, але недовго, оскільки наприкінці 1741 року знову виїхав до Німеччини, де уславився як виконавець-віртуоз і співак, мешкав у місті Кенігсбергу, де його учнями були видатний філософ Й. -Ґ. Гаман і композитор-лютніст Й.-Ф. Райхардт.

Наприкінці життя Білоградський мешкав у Петербурзі. Так званий «Московський манускрипт С. Л. Вайса», який зберігається в музеї імені Глинки, імовірно, належав Тимофію. Збереглися також його музичні твори на слова Олександра Сумарокова.

Посилання

• www.pres-centr.ck.ua