Білостоцька область

Білосто́цька о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця у складі БРСР, створена після зайняття Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. Її адміністративним центром було місто Білосток. З точки зору радянської окупаційної влади існувала в 1939–1944 роках, фактично — 1939–1941, оскільки з кінця червня 1941 до січня 1945 року її територія була окупована нацистською Німеччиною і замість області існувала Білостоцька округа.

Білостоцька область
Беластоцкая вобласць
Мапа БРСР, 1940 р. На Заході - Білостоцька область
Адм. центр	Білосток
Найбільше місто	Гродно, Волковиськ, Августів, Цеханув, Ломжа
Країна	Білоруська РСР
Область	Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
Офіційна мова	Російська, білоруська
Населення
- повне
Площа
- повна
Дата заснування	1939
Дата ліквідації	1944
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білостоцька область

Після війни більшу частину області (близько 12 тис.км²) разом з обласним центром було передано Польщі.

Історія

Див. також: Радянська анексія західнобілоруських земель

До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним пактом Молотова — Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу^[1][2]. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу ^[3]. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28—30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 4 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.

Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Зайняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора^[4]. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.

У липні 1944 року місто було відвойовано Червоною Армією і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців.

Адміністративний поділ

Спочатку область ділилася на повіти. В 1940 замість повітів були утворені 24 райони:

Білостоцька область в 1940 р.

Білостоцька область в 1944 р.

• Августовський
• Білостоцький
• Більський
• Бранський
• Волковиський
• Граєвський
• Гродненський
• Домбровський
• Єдвабновський
• Заблудовський
• Замбровський
• Кольновський
• Кринківський
• Лапський
• Ломжинський
• Моньковський (в тому ж році перейменований на Книшинський)
• Порецький (в тому ж році скасований)
• Свіслоцький
• Скидельський
• Снядовський
• Соколковський
• Сопоцкинський
• Цехановецький
• Чижевський

Література

Атлас гісторыі Беларусі ад старажытнасці да нашых дзён.(біл.) — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. — ISBN 985-11-0376-4