Білошицькі

Бялошицькі гербу Копач (пол. Białoszycki) — великий польський та русинський спольщений шляхетський рід, що виник у київських землях Великого Князівства Литовського у середині XVI століття (сучасна територія України, Житомирська область, Коростенський район, село Білошиці). Цей рід виник у середині XVI століття.

Білошицькі
Копач[1]
Близькі роди:	Виговські, Ходаківські
Місце походження:	Білошиці
Підданство:	Річ Посполита

Історія

Від дій козацьких повстанців постраждало чимало зауської шляхти. 19 січня 1650 року Іван Ходаковський вніс маніфестацію до луцького ґроду від себе та від імені Білошицьких.^[2] Те, що Іван Ходаковський виступив від свого імені та від імені Білошицьких, вказує на певні родинні, сусідські або дружні зв'язки між цими родами, а також на спільність їхніх інтересів та постраждалих.

Підтвердження прав та вільностей

4 лютого 1570 року Сигізмундом Августом у Варшаві

10 серпня 1576 року Стефаном Баторієм у Варшаві

3 червня 1589 року Сигізмундом III у Бресті

28 лютого 1635 року Владиславом IV у Варшаві

Герби

Білошицькі використовували герб Копач (Топач) (пол. Kopacz — Topacz), а одна з гілок цього роду використовувала герб Леліва (пол. Leliwa, Lelijva).

У червоному полі зображено підняте вгору яструбине або орлине чорне крило із золотою лапою. Коліно крила повернуте в праву сторону щита. У клейноді (верхній частині герба над шоломом) розташовані три пір'їни страуса.

Див. також

• Ходаковські