Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Більярдний комп'ютер
логічна модель для проведення оборотних обчислень З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Більярдний комп'ютер (англ. Billiard-ball computer) - логічна модель для проведення оборотних обчислень, механічний комп'ютер[en], заснований на законах руху Ньютона, який 1982 року запропонували Едвард Фредкін і Томмазо Тоффолі[en][1].

Замість використання електронних сигналів, як у звичайному комп'ютері архітектури фон Неймана, в ньому застосовано принципи руху більярдних куль за відсутності тертя. Більярдний комп'ютер можна використати для вивчення зв'язків між оборотними обчисленнями та оборотними процесами у фізиці.
Remove ads
Опис
Більярдний комп'ютер моделює булівські логічні схеми, використовуючи замість провідників шляхи, якими рухаються кулі, обмежені стінками: сигнал кодується наявністю чи відсутністю куль на шляхах, а логічні вентилі моделюються за допомогою зіткнень куль на перетинах шляхів. Зокрема, можна так підібрати шляхи куль, щоб отримати вентиль Тоффолі, універсальний оборотний логічний вентиль, за допомогою якого можна отримати будь-який інший оборотний логічний вентиль. Це означає, що правильно побудований більярдний комп'ютер здатний провести будь-які обчислення[2].
Remove ads
Моделювання
Більярдний комп'ютер можна моделювати, використовуючи різні типи оборотних клітинних автоматів, зокрема, блокові та другого порядку. В таких моделях кулі рухаються з постійною швидкістю вздовж осей координат, чого достатньо для моделювання логічних схем. Як кулі, так і стінки відповідають деяким групам живих (яких містять 1) комірок, а навколишнє поле заповнене мертвими (що містять 0) комірками[3].
Також більярдний комп'ютер можна реалізувати з використанням як більярдних куль живих крабів-солдатів виду Mictyris guinotae[en][4][5][6].
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads