Біляк Василь Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біляк.

Василь Андрійович Біля́к (2 листопада 1924, Опішня — 19 квітня 1995, Опішня) — український майстер народної керамічної скульптури; член Спілки радянських художників України з 1970 року^[1].

Біляк Василь Андрійович
Народився	2 листопада 1924(1924-11-02)  Опішня, Зіньківський район, Полтавська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	19 квітня 1995(1995-04-19) (70 років)  Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор, кераміст
Заклад	Завод «Художній керамік»
Членство	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 2 листопада 1924 року у містечку Опішні (нині селище Полтавського району Полтавської області, Україна). У 1940—1941 роках навчався в Опішнянській керамічній школі. Під час німецько-радянської війни був вивезений до Німеччини, перебував у концтаборах.

Протягом 1951—1964 років працював в опішнянській артілі (з 1960 року — завод) «Художній керамік». Мешкав в Опішні в будинку на вулиці Лисенка, № 20^[1]. Помер в Опішні 19 квітня 1995 року.

Творчість

Створював куманці і фігурні посудини у вигляді «коней», «баранів», «цапів» тощо. Брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках.

Окремі роботи майстра зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві, Полтавському художньому музеї, Полтавському краєзнавчому музеї, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному.