Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Бірюк Олена Василівна

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Олена Василівна Бірюк (Бірюк-Кучеравлюк) (8 жовтня 1932, Мала Стружка 9 вересня 2021) радянська і українська гімнастка і тренерка; Заслужений майстер спорту СРСР з художньої гімнастики (1964), суддя всесоюзної та міжнародної категорій (1987)[1].

Бірюк Олена Василівна
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Україна 
Народження8 жовтня 1932(1932-10-08) 
Мала Стружка, Новоушицький район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР 
Смерть9 вересня 2021(2021-09-09) (88 років) 
ПохованняПівденне кладовище (Віта-Поштова) 
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України (1954) 
Спорт
Клуб СРСР «Трудові резерви» (Свердловськ) та «Буревісник» (Київ)
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть»
заслужений майстер спорту СРСР
Коротка інформація Зовнішні зображення ...

Кандидат педагогічних наук (1974). Авторка декількох книг (в тому числі — перекладених іноземними мовами) і понад 150 наукових публікацій[2] .

Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Олена Бірюк народилася 8 жовтня 1932 року в селі Мала Стружка Кам'янець-Подільської області Української РСР, нині Хмельницької області. Майже відразу після її народження сім'я переїхала на Урал.

Навчалася в Свердловському фізкультурному технікумі, займалася в ДЗГ «Трудові резерви». У 1954 році закінчила Київський державний інститут фізкультури (нині Національний університет фізичного виховання і спорту України).

Ставала чотирикратної абсолютною чемпіонкою СРСР (1956-1958, 1963) і 12-кратної абсолютною чемпіонкою Української РСР з художньої гімнастики. Першою з українських гімнасток і однією з перших в СРСР отримала в 1964 році звання заслуженого майстра спорту. Тренувалася у І. А. Бражника. [2] Член збірної команди СРСР з 1955 року.

Після завершення спортивних виступів, викладала на кафедрі фізичного виховання в Київському державному інституті фізкультури (1954-1958); потім працювала доцентом цього закладу вищої освіти (1958-1993). Одночасно працювала тренером ДСТ «Буревісник».

Була режисером-постановником масово-гімнастичних постановок, проводила уроки з ритмічної гімнастики на українському телебаченні. Деякий час працювала тренеркою в Італії, Фінляндії та Швейцарії [1] [2] .

Нагороджена орденом «Знак Пошани» і медаллю «За трудову доблесть».

У 2006 році була удостоєна стипендії Кабінету Міністрів України [3] .

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads