Бірюк Олена Василівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бірюк.

Олена Василівна Бірюк (Бірюк-Кучеравлюк) (8 жовтня 1932, Мала Стружка — 9 вересня 2021) — радянська і українська гімнастка і тренерка; Заслужений майстер спорту СРСР з художньої гімнастики (1964), суддя всесоюзної та міжнародної категорій (1987)^[1].

Бірюк Олена Василівна
Загальна інформація
Громадянство	СРСР  Україна
Народження	8 жовтня 1932(1932-10-08)  Мала Стружка, Новоушицький район, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Смерть	9 вересня 2021(2021-09-09) (88 років)
Поховання	Південне кладовище (Віта-Поштова)
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України (1954)
Спорт
Клуб	СРСР «Трудові резерви» (Свердловськ) та «Буревісник» (Київ)
Нагороди

Зовнішні зображення
	Олена Бірюк з нагородами

Кандидат педагогічних наук (1974). Авторка декількох книг (в тому числі — перекладених іноземними мовами) і понад 150 наукових публікацій^[2] .

Життєпис

Олена Бірюк народилася 8 жовтня 1932 року в селі Мала Стружка Кам'янець-Подільської області Української РСР, нині Хмельницької області. Майже відразу після її народження сім'я переїхала на Урал.

Навчалася в Свердловському фізкультурному технікумі, займалася в ДЗГ «Трудові резерви». У 1954 році закінчила Київський державний інститут фізкультури (нині Національний університет фізичного виховання і спорту України).

Ставала чотирикратної абсолютною чемпіонкою СРСР (1956-1958, 1963) і 12-кратної абсолютною чемпіонкою Української РСР з художньої гімнастики. Першою з українських гімнасток і однією з перших в СРСР отримала в 1964 році звання заслуженого майстра спорту. Тренувалася у І. А. Бражника. ^[2] Член збірної команди СРСР з 1955 року.

Після завершення спортивних виступів, викладала на кафедрі фізичного виховання в Київському державному інституті фізкультури (1954-1958); потім працювала доцентом цього закладу вищої освіти (1958-1993). Одночасно працювала тренером ДСТ «Буревісник».

Була режисером-постановником масово-гімнастичних постановок, проводила уроки з ритмічної гімнастики на українському телебаченні. Деякий час працювала тренеркою в Італії, Фінляндії та Швейцарії ^{[1] [2]} .

Нагороджена орденом «Знак Пошани» і медаллю «За трудову доблесть».

У 2006 році була удостоєна стипендії Кабінету Міністрів України ^[3] .