Ваганова Горпина Яківна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ваганова.

Горпи́на Я́ківна Вага́нова (рос. Агриппи́на Я́ковлевна Вага́нова; 14 (26 червня) 1879, Санкт-Петербург — 5 листопада 1951, Ленінград) — російська балерина, педагог, балетмейстер вірменського походження, народна артистка РРФСР (1934), завдяки якій вікові традиції імператорського російського балету були збережені і систематизовані в радянський період.

Ваганова Горпина Яківна
Горпина Ваганова в «Есмеральді», фото бл. 1910 року
Народилася	6 червня 1879(1879-06-06)[1][2]  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла	5 листопада 1951(1951-11-05)[3][4][…] (72 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Літераторські мостки
Країна	СРСР  Російська імперія
Діяльність	балерина, хореографка, вчителька музики, балетмейстерка, вчителька балету
Галузь	балет
Alma mater	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Вчителі	Nina Fedorovna Mlodzinskayad
Відомі учні	Gelu Barbud, Уланова Галина Сергіївна, Мей Варвара Павлівна, Васіна Клавдія Герасимівна і Семенова Марина Тимофіївна
Знання мов	російська[5][6]
Членство	Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Горпина Ваганова народилася в Санкт-Петербурзі. З 1888 року навчалася в Імператорській танцювальній школі у Є. П. Соколової, О. О. Облакова, Л. І. Іванова, К. О. Вазем, А. Х. Йогансон, П. А. Гердта. По її закінченні в 1897 була прийнята в кордебалет Маріїнського театру, через кілька років отримала статус солістки.

Вагановій блискуче вдавалися окремі сольні варіації, наприклад, в балеті Деліба «Коппелія», за що її прозвали «королевою варіацій». В 1910-ті роки, незадовго до закінчення кар'єри, почала виконувати головні партії. Маріус Петіпа, однак, не цінував її виконавської майстерності. У його щоденниках можна зустріти такі записи: «Г-жа Ваганова жахлива. На балет не йду…»^[7][8]

Поштова марка Росії, присвячена Горпині Вагановій

Покинувши сцену в 1916 році, Ваганова зайнялася викладанням, після революції — в Петроградському хореографічному училищі. Розробила власну педагогічну систему, засновану на ясності та осмисленості техніки, строгості постановки корпусу, позицій рук і ніг. «Система Ваганової» зіграла визначальну роль у розвитку балетного мистецтва 20 століття. Серед її учнів — Марина Семенова, Галина Уланова, Надія Базарова, Наталія Дудинська, Ольга Моїсєєва, Майя Плісецька, Алла Осипенко та багато інших видатних балерини 20 століття.

Книга Ваганової «Основи класичного танцю», в якій вона детально викладає свої педагогічні погляди, була вперше видана в 1934, витримала кілька перевидань і перекладена на багато мов світу. До самої смерті Ваганова також була хореографом в Кіровському (Маріїнському) театрі. Померла Горпина Яківна 5 листопада 1951 а в Ленінграді. Похована на «літераторських містках» Волковського кладовища Санкт-Петербурга.

Ваганова — Народна артистка РРФСР (1934), лауреат Сталінської премії за 1946. В 1957 у Ленінградському хореографічному училищу було присвоєно її ім'я (нині Академія російського балету).